1). І гори , і долини, і поля, і сади, і ставок залиті світлом і теплом. 2) Над ставком миготіло, грало , лилося хвилями золоте марево, неначе в повітрі ворушилися якісь пасма тонких золотих ниточок. 3). Весело, і любо, і радісно! 4). Усе навколо: і фабрика, і ліс, і небо … захиталось і закрутилося.
1. Однорідними додатками ускладнено речення
А перше Б друге В третє Г четверте
2. Неоднорідні означення вжито в реченні
А першому Б другому В третьому Г четвертому
3. На місці крапок ( речення 4) потрібно поставити
А тире Б кому В двокрапку Г нічого не треба ставити
4. Виділене слово ( речення 1 ) є
А підметом Б додатком В означенням Г присудком
5. Ніколи НЕ буває вставним словом
А навіть Б напевно В можливо Г звичайно Д наприклад
6. Пунктуаційну помилку допущено в реченні
А І біля Дніпра, і далі від нього громи розривають небо.
Б Яке це щастя, друже мій, горіти, а не тліть!
В Не вітер , а буря над землею в намети клала білий сніг.
Г Ріка біжить і з сонцем грається, і відбиває небеса.
Д Наша дума, наша пісня не вмре, не загине.
7. Два ряди однорідних членів має речення
А Усе іде, але не все минає над берегами вічної ріки.
Б Ні голубого неба, ні димчатих лісів – нічого я не бачив.
В Тягнуться до сонця і квіти, і трави, віти кучеряві, гори голубі.
Г Повисла веселка над лісом і річкою, вплелась у дерева барвистою стрічкою.
Д Сріблясті роси тремтять на останніх квітках, на візерунчастім листі акації.
8. Редагування потребує речення
А Я в захваті від квітів, конвалій і фіалок!
Б Не дивися так привітно, яблуневоцвітно.
В Культивуйте щирість, любов і доброту!
Г Не милуй мене шовково, ясно-соколово.
Д Земля молодіє від рясту, від сонця.
Соняшники – імен., п. ф. соняшник, неіст., заг., ч. р., мн., Н. в., II відм., тв. гр., підм.
Квітко - імен., п. ф. квітка, неіст., заг., ж. р., одн, Кл. в., І відм., тв. гр., не є чл. реч.
березні - імен., п. ф. березень, неіст., заг., ч. р., одн., М. в., II відм., м'як. гр., обст.
щастя - імен., п. ф. щастя, неіст., заг., с. р., одн., Р. в., IІ відм., м'як. гр., дод.
хуртеча - імен., п. ф. хуртеча, неіст., заг., ж. р., одн., Н. в., I відм., міш. гр., підм.
снігом - імен., п. ф. сніг, неіст., заг., ч. р., одн., Ор. в., II відм., тв. гр., дод.
світ - імен., п. ф. світ, неіст., заг., ч. р., одн., Зн.. в., II відм., тв. гр., дод.
Объяснение:
Периметр фортеці має форму неправильного трикутника. Спершу, були зведені владича, в’їзна та стрийська вежа. В’їзна вежа була звернена на захід. У ній є дві замуровані арки, що раніше служили хвірткою та в’їздом до фортеці, обладнані підйомними мостами. Співробітники музею запропонують Вам піднятися на це укріплення, оплативши екскурсію. Лише екскурсанти мають змогу оглянути місто з найвищої точки.
Вежі мають вузькі гвинтові сходи і високі сходини, що сприяло успішному веденню оборонних дій. Штурмуючи Замок Любарта не мали підтримки від воїнів, які знаходились позаду. Захисники мали змогу постійно змінювати один одного, використовуючи розширення стін.
Згідно раннього опису, раніше стіни були увінчані зубцями – мерлонами. Однак, коли вогнепальна зброя почала відігравати важливу роль на полі бою, кренеляж замурували, а в баштах і стінах були зроблені ряди бійниць.