1.Хто зна , що можна чекати від погоди. 2.За весь день, жодний не підійшов до старого щоб дати попити. 3.Скільки літ, скільки зим ми не бачились? 4.Шануй і поважай мати з батьком, бо саме вони дали тобі життя. 5.Хто не був зачарований українською піснею, хто не згадує її, як своє чисте, прозоре дитинство? 6.У моєму портфелі лежить її підручник.
Дуже часто стається так, що людина в реальному житті і в Інтернеті – нібито різна людина. Чому це так? Мабуть, тому, що в Інтернеті кожна особистість відчуває себе більш захищеною і не відчуває необхідності відповідати за свої вчинки. Інтернет – широкий простір, у якому можна собі дозволити все. Я намагаюсь як в Інтернеті, так і в реальному житті бути собою, залишатися людиною.
Я прагну жити не лише віртуальним життям. Я вважаю, що Всесвітня павутина має чимало переваг. Проте світом Інтернету не варто захоплюватись аж занадто. Адже навколо нас вирує життя, яке ми можемо просто пропустити, знаходячись у іншій реальності. Не варто відмовлятись від прогулянок, пікніків, нових знайомств у реальному житті. А головне – слід бути собою у будь-якому вимірі.