1. Материні очі. 2. Начебто на золотавому липовому меду настояні, вони дивляться весь час за тобою. З ІХ- ній густий погляд вливається у твій погляд, переливаючись у самісіньку душу. 4 У такі короткі миті ти відчував особливу близькість, особливу спорідненість з матір'ю. 5. У материнському погляді не було ні фальші, ні лукавос ті, ні хитрування. 6 Очі її, постійно освітлені з середини м'яким живим сяйвом, були видимим вираженням душі, світилися вони ніжністю та любов'ю. 10. Пунктуаційну помилку допущено в реченні:
Прокрустово ложе - мерка, под к-рую насильственно подгоняется что-н. [по имени др.-греч. разбойника Прокруста, обрубавшего или вытягивавшего жертвам ноги по длине своего ложа].
Манна небесная - согласно Библии, пища, которой Бог кормил Моисея и его соплеменников во время 40-летних скитаний после исхода из Египта. Когда у евреев закончился весь хлеб, взятый с собой из Египта, Бог послал им пищу, выглядящую как белые маленькие крупинки или похожую на мелкий град.
Тришкин кафтан - попытка решить проблему, создавая новую, необдуманные действия, приводящие к ещё худшему результату. Происхождением фразеологизм обязан русскому баснописцу Ивану Андреевичу Крылову, создавшему в 1815 году басню с этим названием.
Прийшла осінь, листочки стали жовтіти, і сипатися із прекрасних дерев. Дні стали коротшими, а ночі більшими. Тварини перед осінню збирали припаси, а тепер вони вже заховалися що би дочекати, там зими, осінь пройшла повз сад, він вмить почав жовтіти і тепер став різнобарвним червоний, жовтий, помаранчевий, всі кольори прекрасної осені. Пройшла осінь повз школу, а там дерев багато багато! Листочки почали кружляти у веселому танці і попадали на осінню стежку, прийшла осінь до будиночку і взяла трусити деревце, а з нього яблука падають, падають і падають, мабуть їх там сто. Пішла осінь повз пагорб і побачила село, як почала малювати, та художниця мала. То усі осінні хати готові до свята! Хатки стали кольорові, а дерева осінні. Осінь помилувалася своєю роботою і усміхнулася. Вона стала дути на лісок і дерева як солдати, листя скинули одразу, осінь подивилася, а у лісі ні душі, мабуть всі комахи, звірі пішли до теплих схованок і сидят там, мабуть сплять. Ось пішла красива осінь і дітей знайшла перед ними листя сипала, а вони сміються, граються. Ось країна ця закінчина, тепер йду я в інші краї!