1. Іменник виконує роль додатка в реченні: АГроза проходила десь поруч. Б Нове століття вже крокує тут.
В Я бачив дивний сон.
ГПройшла гроза, і ніч промчала.
​

У дитинстві я мріяла мати домашню тварину, але батьки щоразу заперечували. І щасливим днем мого життя став той, коли я нарешті умовила їх узяти маленьку пухнату істоту. Цей день, напевно, я не забуду ніколи! Як я готувалася, як чекала прибуття в будинок нового члена родини! А коли побачила це створіння, то була в захваті: на мене дивилося щось мохнате з жовтими, великими, як блюдця, очима. З того дня в мене оселилася кішечка. Згодом вона перетворилася на красиву дорослу кішку, стала мамою, бабусею. Тепер я дивлюся на її онуків, що живуть по сусідству, і згадую їхню бабусю в дитинстві. Хоч вона вже й доросла, однак, коли розіграється, стрімголов бігає по квартирі, ганяється за іграшковою мишкою. Любить стрибати високо, просить погратися з нею: сяде біля дверей і нявкає, то на мене гляне, то на двері. Це означає: треба підійти, постукати по дверях вище, а вона постарається туди доплигнути.

У кожної тварини, як і в людини, свій характер. Характер моєї улюблениці лагідний, вона розумна, легко піддається навчанню, допитлива. Коли наповняється ванна водою, сяде на грати і дивиться довго на воду, немов намагається щось зрозуміти. Є в неї одна чудова якість — вона дуже чуйна. Якщо чує розмову на підвищених тонах, миттю мчиться, зупиняється на порозі й уважно оцінює обстановку. Визначивши «агресора», підбігає до нього і злегка кусає за ногу.

Нехай кажуть, що друг людини — собака, але я упевнена, що моя кішка — кращий друг, який ніколи мене не залишить у біді, буде захищати всіма силами й радіти разом зі мною. У спілкуванні зі мною вона виявляє ті почуття, що я марно очікувала від багатьох людей: відданість, безкорисливу любов, безмірну подяку лише за сам факт мого існування.

Моя кішка майже не змінилася зовні. Іноді ми сідаємо з нею вдвох і починаємо згадувати той день, коли вперше зустрілися. Може, про це згадую лише я? А вона думає про своє? Але в її очах я бачу увагу і турботу.

Щороку ми відзначаємо день нашої зустрічі. Я обов'язково пригощаю її чим-небудь смачненьким. Цього року ми відзначили цей день уже вшосте. 

Коли розтанули сніги і скресла крига, хочеться піти до річки, помилуватися природою. Перші дерева, що прокинулись від зимового сну – верби. На гнучких блискучих гілочках розкрились лусочки бруньок і з’явились котики. Вони пухнасті і сірі, вкриті шовковими волосками, приємно лоскочуть обличча. Коли сонце добре прогріє повітря пухнасті котики перетворяться на сережки з дрібним жовтим пилком і ніжним ароматом. Я зрізаю декілька гілочок верби і несу їх додому, нехай і моя родина помилується пухнастою красою та відчує прихід весни. В теплій кімнаті верба розквітне дуже швидко, зараз поставлю її у воду.
Без верби і калини нема України.
Навесні верба зацвітає сіренькими котиками.На свято вербної неділі народ зриває декулька гіллячок ,і їх святили у храмі.Шмагали нею всіх членів родини й худобу .Щ й приказували ”НЕ Я Б’Ю ВЕРБА Б’Є,ЗА ТИЖДЕНЬ ВЕЛИКДЕНЬ,НЕДАЛЕЧКО ЧЕРВОНЕ ЯЄЧКО”.Потім освячену вербу зберігали у домі і використовували як захист від дитячих хвороб
Від Вербної неділі починали готуватись до Великодня.