1. На місці крапок поставте пропущені букви та поясніть їх правопис.
Бл..щати, вин..сений, ш..рочезний, акт..візувати, пл..нарний, скр..піти,
характ..р..зувати, тр..тина, зас..лити, д..сятий, л..йт..нант, р..зультат,
розв..вати, зал..вати, б..р..жливість, п..рвинний, мат..мат..ка, ж..ве,
в..рховина, зап..тання, в..сняний, практ..кант, щ..б..тати, т..хнічний,
кат..горія, гл..бинний, страт..гічний, д..р..гент, ст..хати, р..сурси, в..л..чати,
д..сц..плінарний, еф..ктивність, ст..повий, с..мінар, р..кторат, р..ф..ративний,
к..рувати, защ..міти, з..зуля, пр..нц..повий, к..жух, т..рплячий,
д..ф..р..нціальний, конц..нтрувати, сп..лучення.
2. Перепишіть слова і вставте пропущені букви е, и. Виділіть слова,
написання яких перевіряється за словником.
Розд..влятися, гал..рея, пробл..матичний, кр..вавий, заб..рати, невм..рущий,
завм..рати, т..рплячий, прод..ш..вити, усвідомл..ний, зб..р..гти, кр..тичний,
б..р..жливий, нем..лосердний, пов..ртатися, ущ..мити, неприм..ренний,
справ..дливий, м..нулий, тр..мтіти, дзв..нить, ос..литися, зв..чайний,
гр..міти, дж..р..ло, вс..р..дині, в..селка, ш..л..стіти, принц..повий.
3. Вставте в слова пропущені е, и. Які з поданих слів можна
об’єднати за спільною значущою частиною?
Кр..га, б..р..за, пр..б..р..жний, л..стопад, л..стоноша, б..р..зняк, кр..жень,
ж..в..й, кр..ж..на, кр..шталь, л..стівка, л..стя, б..р..з..нь, кр..жинка, б..р..говий,
б..р..гти, б..р..г.
4. Запишіть іменники у дві колонки: у першу - зі вставленою буквою е у
другу - зі вставленою буквою и. Поясніть орфограми.
Рушн..чок, ліж..чко, пал..во, бат..чко, річ..чка, сон..чко, дон..чка, чаш..чка,
кит..чка, поневол..ння, міш..чок. книж..чка, лож..чка, кра..чок, озбро..ння,
міс..во, травич..чка, кур..во. напруж..ння, павут..ння, горл..чка, перевез..ння,
мар..во, плет..во, нож..чок, садівн..чок, літ..чко, вул..чка, пал.чка, мороз..во,
мереж..во, діж.чка.
Объяснение:
Україна - це країна з багатою історією, тож не дивним є розмаїття як природних, так і рукотворних пам’яток: високі гори і просторі степи, затишні містечка і гучні мегаполіси, суворі твердині і розкішні палаци. Україна - край, де пам’яток стільки, що вистачить не на один рік мандрівок.
Гортаючи сторінки видань, представлених на виставці, ви зможете вирушити у віртуальну мандрівку заповідним світом; зануритись у синяву річок і морок таємничих печер; помилуватися буянням барв; відвідати мальовничі міста України; насолодитися архітектурою нашої країни; зацікавитися історією середньовічних замків; наблизитися до величі святих храмів; познайомитися з величними давньогрецькими містами, місцями козацької слави та славетних подій, які творили долю нашої країни.
У книгах зібрана і структурована інформація про популярні туристичні об’єкти, побачити які приїздять туристи з усієї країни і з-за кордону. Описані й маловідомі пам’ятки, що незаслужено перебувають у тіні загальної уваги.
На виставці представлені також ресурси медіафонду Орхуського центру - це чудові, захоплюючі відеофільми, що розповідають про архітектуру, історію та сучасне життя дерев’яних храмів та середньовічних замків Закарпаття.
Тож серед сотні чудес України для кожного читача знайдеться своє, що вразить уяву і навіть стане метою нової подорожі.
Відповідь:
Осінь часто називають золотою. Чому, здогадатися неважко: листя на деревах із зеленого перефарбовується в різні відтінки золотого. Жовта охра, червона мідь, зеленувата латунь, коричнева бронза, блідо-жовте і оранжево-жовте золото — всі ці кольори насамперед нагадують про осінь. Подивишся на ліс, який весь пофарбований у такі відтінки, й мимоволі подумаєш: так, золота осінь. Це дуже красива пора, можливо, найкрасивіша в році. У всякому разі, багато художників особливо люблять писати саме осінні пейзажі. Ця тема дає їм найбагатший вибір фарб.
Шкода, що пора ця зовсім недовга. Якщо календарна осінь триває три місяці, то золота осінь — коли всі дерева стоять жовті — всього два-три тижні. І ось, порадувавши наші очі чистими золотими відтінками, листя раптом починає швидко обсипатися.
Те листя, яке ще залишається на деревах, рідшає щодня, листопад посилюється. Земля теж стає покритою золотом, і це золото — опале листя — шарудить під ногами. Від розуміння того, що ця краса недовговічна, настрій мимоволі стає трохи сумним…
Чим більше листя на землі, тим менше його на деревах. І одного разу листя на деревах не залишиться зовсім, тільки чорні голі стовбури. Це теж все ще осінь, але вже не золота.
Пояснення: