1.На місці пропуску в усіх словах пишемо букву –е- 1)пр..тендент, пр...тензія, пер..фраза, гіпот..за.
2)пр..йскурант, пер..метр, пр..феранс, пр…цедент.
3)пр..зентація, пр..зидент, пр..зидія, реп..титор.
4)пер..петія пр...фект, гор..зонт, г..рбарій.
5)пр..дикативний, пр..зент, пер..тоніт, пер..ферія
2.У всіх словах на місці крапок потрібно писати літеру –и- в рядку
1)фр..стайл, каст..нг, бадм..нтон, дис…дент, реч…татив
2)д..якон, р..ф, тр..умф, п..нцет, пс..холог
3)д..лер, консалт..нг, академ..я, імун..тет, р…торичне
4)м..трополит, д..фузний, ант..теза, пюп..тр, еп…фора
5)к..нджал, к..сет, єп..скоп, ч..пси, клас…цизм
3.Звук [д] треба вимовляти на місці пропуску в усіх словах рядка
1)тиж[..]невий, [..]ублікат
2)му[..]рість, [..]жерельний
3)переїз[..]ний, [..]рібнесенький
4)фу[..]бол, [..]алеко
5)пере[..]овсім, [..]звонити
4.Літери я, ю, є позначають два звуки в усіх словах рядка
1)єфрейтор, під'юджувати, вим'я, ллється
2)Євангеліє, стою, кур'єр, грильяж
3)Стеф'юк, черв'як, плюс, Ямайка
4)ювелір, кювет, ямб, позв'язувати
5)ячмінь, яєчня, колосся, бюджетм
5.Помилку допущено у твердженні
1)літера ґ передає звук [ґ]
2)шиплячі звуки вимовляють твердо
3)буквосполучення дж, дз передають злиті звуки
4)у кінці слова після голосного [в] вимовляють із наближенням до [ф]
5)звук [о] наближається при вимові до [у] перед наголошеним складом з [у]
6.Букв менше, ніж звуків, в усіх словах рядка
1)джерело, криївка, полум'я, моховиння
2)матір'ю, в'юн, ящірка, кар'єра
3)зйомка, пуп'янок, полум'я, м'яч
4)сміюся, молюся, боюся, годуюсь
5)симетрія, щогла, з’їхати, зілля
7.Звук [т] треба вимовляти на місці пропуску в усіх словах рядка
1)розвали[..]и, прин[..]ер
2)хваля[..]ься, [..]ролейбус
3)с[..]анція, фу[..]бол
4)вар[..]овий, боро[..]ьба
5)[..]еатр, студен[..]ський
8.Однакову кількість букв і звуків має кожне слово в рядку
1)юнь, мільярд, вольєр, праця
2)відділ, веснянка, світлиця, двісті
3)джемпер, робота, свято, немовля
4)світишся , свічка, галявина, ґанок
5)юннат, кузня, риба, обличчя
9.Літери я, ю, є, ї позначають два звуки в усіх словах рядка
1)духмяний, пам'ять, угіддя, сміється
2)в'яз, дит'ясла, вія, рутвяний.
3)бур'ян, крюк, м'ясо, довір'я.
4)костюм, безодня, сузір'я, подвір'я.
5)міжгір'я, їстівний, явір, маятник очень
особливу цінність становлять мозаїки хі ст., які прикрашають головні частини храму — центральну баню і головний вівтар. тут зображені основні персонажі християнського віровчення. вони розташовані в строгому порядку згідно з «небесною ієрархією»
богоматір оранта (мозаїчний з використанням смальти образ з собору київської софії)
шедевром мистецтва мозаїки вважається зображення оранти- розміщеної в центральному апсиді — фігури святої діви марії, руки якої підняті в молитві. мозаїка має 6 метрів в вишину. унікальність зображення полягає в тому, що воно виконане на внутрішній поверхні куполу собору, і з різних точок оранта виглядає зображеною у різних позах — стоячи, схилившись у молитві чи на колінах.
мозаїка в центральному куполі — христос
усі мозаїки собору виконані на сяючому золотому фоні. їм притаманні багатство барв, яскравість і насиченість тонів. при всій кольоровій різноманітності мозаїк переважними тонами є синій і сіро-білий у поєднанні з пурпуровим.
кожний колір має багато відтінків: синій-21, зелений-34, червоно-рожевий-19, золотий-25 та ін. це свідчить про високий розвиток у стародавній русі скловарної справи і техніки виготовлення смальти. всього палітра мозаїк собору налічує 177 відтінків кольорів. наразі сучасні майстри, використовуючи методи 11 сторіччя, не в змозі виготовити таку різноманітність кольорів мозаїки.
київський софіївський собор, закладений 1037 року великим князем київським ярославом мудрим, зберіг до наших днів не лише багатство стародавньої архітектури, але й живописне оздоблення xi століття. у софіївському соборі гармонійно поєднуються два види монументального живопису - мозаїки та фрески. мозаїки виділяють головні частини інтер'єру софіївського собору — центральний купол і вівтар. решта ж п'ятинефного простору, другі поверхи ("полаті", або хори), обидві башти із та відкриті галереї, що оточували софіївський собор у києві у давнину, були прикрашені фресками. до сьогодні збереглося 260 квадратних метрів мозаїк та близько трьох тисяч квадратних метрів фрескового розпису xi століття.шедевром мистецтва мозаїки вважається зображення оранти- розміщеної в центральному апсиді — фігури святої діви марії, руки якої підняті в молитві. мозаїка має 6 метрів в вишину. унікальність зображення полягає в тому, що воно виконане на внутрішній поверхні куполу собору, і з різних точок оранта виглядає зображеною у різних позах — стоячи, схилившись у молитві чи на колінах.
мозаїка в центральному куполі — христос
усі мозаїки собору виконані на сяючому золотому фоні. їм притаманні багатство барв, яскравість і насиченість тонів. при всій кольоровій різноманітності мозаїк переважними тонами є синій і сіро-білий у поєднанні з пурпуровим.
кожний колір має багато відтінків: синій-21, зелений-34, червоно-рожевий-19, золотий-25 та ін. це свідчить про високий розвиток у стародавній русі скловарної справи і техніки виготовлення смальти. всього палітра мозаїк собору налічує 177 відтінків кольорів. наразі сучасні майстри, використовуючи методи 11 сторіччя, не в змозі виготовити таку різноманітність кольорів мозаїки.