1. Назвати рядок, у якому всі прийменники — похідні.
А Біля, повз, поперед, назустріч, окрім;
Б кінець, із-за, через, навколо, після;
В коло, у зв'язку з, поперед, поміж, з-між;
Г З-під, серед, замість, близько, після.
2. Визначити рядок, у якому всі похідні прийменники утворилися шляхом поєднання двох і більше непохідних прийменників.
А Задля, попід, із-за;
Б углиб, з-поміж, зсередини;
В поряд з, попід, попри;
Г зверху, з-за, збоку, від.
3. Визначити рядок, у якому похідні прийменники утворені від прислівників. '
А Близько, вглиб, край, посеред;
Б навколо, навкруги, вздовж, упоперек;
В напередодні, окрім, замість, проміж;
Г назустріч, протягом, кінець, наперекір.
4. Визначити, в якому рядку прийменники не можуть виступати в ролі префіксів.
А в, при, за;
Б з, між, на;
В через, поміж, поряд;
Г від, під, по.
5. Визначити, у якому рядку всі прийменники пишуться окремо.
А На/в/коло, на/відміну/від, з/поміж, із/над.;
Б у/справі, незважаючи/на, з/метою, згідно/з;
В за/для, по/під, відповідно/до, на/перед;
Г З/поза, у/супереч, по/близу, незалежно/від.
6. Установити відповідність між словосполученнями і смисловими відношеннями, на які вказують прийменники.
А Прийти за півгодини;
1 Відношення мети;
Б прибирати в класі;
2 об'єктні відношення;
В приготуватися для складання твору відношення;
Г підручник з математики.
4 часові відношення;
Д розмовляти з однокласником.
5 означальні відношення.
7. Установити відповідність між синонімічними прийменниками.
А Біля;
1 Упродовж
Б протягом;
2 слідом за;
В поряд;
3 близько;
Г навздогін;
4 між;
Д поміж.
5 поруч.
8. Виписати лише ті сполучення слів, до яких входять непохідні прийменники з іменниками.
З/верху над землею — перекидатись з/верху/на/верх. Гуляти з/ранку — сидіти з/ранку до ночі. Вріс у/глиб — йти в/глиб гаю. Вирушати в/друге село — сниться в/друге.
9. Відновити словосполучення, дібравши потрібний прийменник і поставивши іменник у відповідному відмінку. Визначити вид прийменників за походженням.
1 Іти, дорога.
2 Сидіти, стіл.
3 Запитати, зустріч.
4 Знаходитися, вулиця.
1.При́судок — головний член речення, пов'язаний координацією з підметом, що виражає дію предмета, названого підметом. Найтиповіша форма присудка — дієслово в особовій формі, що означає дію чи стан суб'єкта, названого підметом. Присудок — головний член двоскладного речення, що характеризує підмет за дією чи ознакою.3.Пі́дмет (лат. subjectum) — це головний член речення, граматично незалежний, означає предмет, ознака якого виражається присудком. Підмет і другорядні члени речення, що належать до підмета, утворюють групу підмета. 4.Підмет може бути: простим — вираженим одним словом; складеним — вираженим словосполученням 5.Солодкий голос матері пробивався до неї через магічну заслону думок.
Брат з сестрою йдуть до школи.
Сміливі зажди мають щастя.
Объяснение:
3мрпо
Я не вірю в щасливе життя. Безглуздя все це! Ну в кого воно буває? Не знаю ні однієї людини з таким визначенням власного перебування на земній поверхні. Але я вірю в мить щастя. Швидкоплинну мить. В якій є все, що бажаєш. Така собі цілісність і повнота всіх мрій і найкращих уявлень. Всесвітня любов – улюблена робота, щирі друзі та, що взагалі в голові не вкладається, кохана людина. Ну і щось типу крутої тачки, або двоповерхового будинку. Та ще багато маленьких щастячок типу квитка з шістьма сімками, або крутих чобіт на шнурках. Отака от мить щастя. І навіть вона трапляється не кожному. Але я мрію про неї. Встигнути відчути щось подібне і потім згадувати решту життя. Писати про це світлі розповіді або вірші. І казати тим, хто значно молодший щось типу: життя не суцільна фігня. В ньому трапляється мить щастя.