1. Неправильно розставлено розділові знаки перед словом як у реченні:
а) І спалахнула полум’ям трава, і зарясніли, як веселка, квіти (Є. Гуцало).
б) Полювання, як ви потім побачите, потребує чимало часу (Остап Вишня).
в) Посипався, як з решета, наглий кра дощ, а далі полив, як з відра (І. Нечуй-Левицький).
г) Рушники були червоні, як жар, горіли різним орнаментом, переливалися райдугами (І. Цюпа).
2. Однорідними означеннями ускладнене речення (розділові знаки пропущено):
а) Весна була рання дружна (3. Тулуб).
б) Здорові кострубаті дуби грізно стояли в снігових заметах їм було байдуже що бурхав холодний вітер ішов сніг… (М. Коцюбинський)
в) Після теплих літніх дощів хліба налилися колосом пополовіли а десь за тиждень взялися бронзою (І. Цюпа).
г) Сподом попід ті стіни вузькою щілиною шумів і пінився студений гірський потік (І. Франко).
3. Поширеним звертанням ускладнене речення:
а) Виростеш ти, сину, вирушиш в дорогу, виростуть з тобою приспані тривоги (В.Симоненко).
б) Мово наша! Звонкова кринице на середохресній дорозі нашої долі! Твої джерела б’ють десь від магми, тому й вогненна така (К. Мотрич).
в) «Слава тобі, Дніпре!» – подумки зашепотів ніби молитву Андрій (С. Плачинда).
г) Я люблю тебе, поле р твій, широчінь, твої пахощі й цвіт (П.Дорошко).
1. Будуть достигати влітку плоди , якщо квітнуть сади.
2. Симпатії оповідача цілком, на його боці він постає , як основний виразник загальноруської єдності необхідної для 3. боротьби з ворогом.
3. Остання частина усмішки, більш реалістична й приземлена вона нагадує інструкцію, як ловити сома.
4. З далекого туману, з тихих озер загірної комуни шелестить ,шелест то йде Марія.
5. Микола направив струни, повів смичком і жадібна пісня ,розляглася по хаті.
6. До Кінбурнської коси спокійно дістатися можна лише морем ,з Очакова хоч автомобілісти-екстремали на позашляховиках часом їздять, і суходолом із Херсонщини.
7. Я Нептуну півкопи грошей суну ,аби на морі шторм утих.
8. Восени минулого року з’явилося зерно пісні «Не твоя війна» від «Океану Ельзи» ним став приспів, який Святослав Вакарчук написав за лічені хвилини, й відчув себе повністю виснаженим.
9. Олешківські піски часто називають українською Сахарою, а ще їх уважають найбільшою, пустелею Європи.
10. Пісня «Щедрик» прозвучала в багатьох закордонних фільмах ,наприклад у фільмі «Сам удома» вона, є одним із найголовніших саундтреків.
11.Люби музику вона облагороджує ,твої думки і почуття.
12.Колискова це неначе душа ,яка ходить навшпиньках.
Не знаю чи правильно
Объяснение:
1. Що розповідають сучасники про домашній побут українських селян
Німець Йоган Генріх Блазіус, автор книжки «Подорож Україною» (1844), яку написав після відвідин Російської імперії, зазначав, що українські села є незвичайно великі і розлогі, «хати стоять по можливості вільно і не дуже правильно, кожна хата має свій садок з численними яблунями, грушками, сливками та черешнями... Великий контраст для порівняння з тульськими (московськими) селами, у яких всі хати села стоять в один ряд на одному боці вулиці під одним дахом і де село ділиться взагалі тільки в два ряди. Хат під двома схилами даху годі знайти... Відколи ми залишили Північну Росію, ми ніде не бачили так чистенько утримуваних хат, як у козаків. Стіни з дерев’яних брусів у всіх українських мешканнях обліплені знадвору і всередині глиною і чисто побілені. На тих білих глиняних стінах не терплять жодного найменшого сліду бруду... У крою та шиття свого одягу українці значно більше зближаються із західними слов’янами, ніж з великоросами... Великорос багато уваги приділяє тому, щоб бути пишно та коштовно одягненим - але зовсім не переймається прогріхами проти чистоти; українець в кожнім разі держиться чисто, а одяг його, зате, скромний та невибагливий».