1. Однакова кількість звуків і букв у кожному слові рядка
А аварія, вулиця, гравюра
Б австрієць, увертюра, дрючок
В батальйон, каяття, малюк
Г доріжка, гордощі, живчик
Д жалощі, забій, миля
2. Однакова кількість звуків і букв у кожному слові рядка
А горицвіт, витязь, каченя
Б більярд, світлотінь, калій
В імміграція, дріб’язковість, кривуля
Г їдальня, люлька, моряк
Д музей, імідж, відзвук
3. Однакова кількість звуків і букв у кожному слові рядка
А нав’язливість, пам’ять, щебетання
Б панщина, пілюля, якість
В мислення, розв’язання, клятва
Г криниця, мозаїка, м’якоть
Д ячмінь, історія, праця
4. Однакова кількість звуків і букв у кожному слові рядка
А щільність, педіатр, паяльник
Б обіддя, дурниця, шістнадцять
В перев’язь, п’ятниця, ключ
Г егоїст, друкарня, пояснення
Д ряд, щасливець, портьєра
5.Букви я, ю, є позначають 2 звуки в кожному слові рядка
А мрія, повір’я, яр
Б вітряк, юрба, ювелір
В ювілей, яструб, ряст
Г юшка, язик, уряд
Д кохання, юда, м’язи
6. Букви я, ю, є позначають 2 звуки в кожному слові рядка
А ярмарок, черешня, ядро
Б явір, краєвид, щастя
В маяк, пісня, ясла
Г ярмо, юнга, дубняк
Д ярлик, п’єса, партія
7.Кількість звуків більша ніж кількість букв у кожному слові рядка А ганьба, поезія, поїздка
Б єзуїт, пір’їна, ящур
В яєчня, п’ятниця, побажання
Г юстиція, копієчка, повідомлення
Д дріжджі, різьбяр, красень
8. Кількість звуків більша ніж кількість букв у кожному слові рядка А поруччя, постіль, ржавіння
Б свинець, ремінь, самолюб
В мудрощі, реп’ях, атеїст
Г рішення, селище, тім’я
Д посланець, реченець, свідомість
9.У кожному слові рядка є м’який приголосний звук
А мізинчик, фігура, лінійка

Б білка, спілка, мірка
В світанок, пісняр, підгір’я
Г півріччя, місто, дірка
Д ділянка, зірка, віра
10. У кожному слові рядка є пом’якшений приголосний звук
А відмінок, бігун, гнів
Б глитай, жінка, гілка
В гривня, гірка, довідка
Г відпустка, біб, графік
Д бік, відраза, діловод
11.У кожному слові рядка всі приголосні звуки дзвінкі
А держава, висота, уряд
Б людина, рана, баран
В лобода, рівень, костюм
Г ракета, ядро, негода
Д ікона, голод, лимон
12. У кожному слові рядка всі приголосні звуки дзвінкі
А базар, вокзал, молотьба
Б рівень, мул, толока
В молодь, краса, номер
Г серце, малина, магній
Д будинок, джура, модель

ответ:1. Особовими називаються займенники, які вказують на осіб, інших істот, предмети, явища, поняття: я, ти, він, вона, воно, ми, ви, вони. Всі особові займенники змінюються за відмінками й числами; займенник він змінюється і за родами.

2. Зворотним називається займенник себе, який вказує на того, хто виконує дію. Він не має роду, числа і називного відмінка; за іншими відмінками він змінюється.

3. Присвійними називаються займенники, які вказують на приналежність предмета першій (мій, наш), другій (твій, ваш), третій (його, її, їхній) чи будь-якій (свій) особі.Присвійні займенники (крім його, її) змінюються за родами, числами і відмінками, як прикметники. Займенники його, її є незмінними.

4. Вказівними називаються займенники, які вказують на предмет (цей, сей, той), ознаку (такий), кількість (стільки). Займенники той (отой), цей (оцей), такий (отакий) змінюються за родами, числами і відмінками, як прикметники. Займенник стільки змінюється лише за відмінками.

5. Означальними називаються займенники, які вказують на узагальнену ознаку: всякий (усякий), весь (увесь, ввесь), кожний (кожен), інший, сам, самий. Вони змінюються за родами, числами і відмінками, як прикметники.

6. Питальними називаються займенники, які містять у собі запитання про особу (хто?), предмет (що?), ознаку (який? чий? котрий?), кількість (скільки?). Займенники хто, що, скільки змінюються за відмінками, який, чий, котрий - за родами, числами і відмінками, як прикметники.

7. Відносними називаються займенники, які виконують роль сполучних слів для приєднання підрядних речень до головних. Це ті ж питальні займенники, але без питання.

8. Неозначеними називаються займенники, які вказують на неозначену (невідому) особу, предмет, ознаку, кількість: дехто, дещо, хто-небудь, що-небудь, якийсь, будь-чий і под. Вони утворюються від питальних додаванням часток казна-, хтозна-, будь-, -небудь, аби-, де-, -сь.

Неозначені займенники мають ті ж морфологічні ознаки, що й питальні займенники, від яких вони утворені.

З частками казна-, хтозна-, будь-, -небудь займенники пишуться через дефіс, а з частками аби-, де-, -сь - разом: казна-хто, хтозна-чий, будь-який, скільки-небудь; абиякий, дещо, хтось. Якщо між часткою і займенником є прийменник, то всі три слова пишуться окремо: аби з ким, будь для кого, хтозна в чому.

9. Заперечними називаються займенники, які вказують на відсутність особи, предмета, ознак, кількості: ніхто, ніщо, ніякий нічий, ніскільки. Заперечні займенники мають ті ж морфологічні ознаки, що й питальні займенники, від яких вони утворені за до частки ні. З часткою ні займенники пишуться разом. Проте якщо між часткою і займенником є прийменник, то всі три слова пишуться окремо: ні до кого, ні для кого, ні в якому і ін.

Объяснение:

6. Позначте рядок, у якому в усіх словах не ставимо знак м’якшеня:  

А Барабанщик, Харків, піч, обруч

7. У якому рядку в усіх словах однакова кількість звуків і букв?  

А Яблунька, спрощення, свято, мати

8. У якому рядку в усіх словах звуків більше, ніж букв?  

А Ящик, виїзд, м'яч, б'є

9. У якому рядку в правописі слова допущено помилку?

В Прем'єра, об'єм, об'їзд, більярд

10. У якому рядку в усіх словах ставимо апостроф?

В Пів'яблука, торф'яний, дит'ясла, риб'ячий

11. У якому рядку в усіх словах не ставимо апостроф?

А Буряк, духмяний, морквяний, святковий