1. Однорідними додатками ускладнено речення
А Ось засиніла на небосхилі попруга, чи ліс, чи гори.
Б Думки, надії і причали снів мені давно нічого не пророчать.
В Весело й шумливо на вигоні за шахтарською слобідкою.
Г Люблю твій малиновий усміх і святкову розкриленість барв.
Д Раділи і садок, і поле, і долина.
ответ:Моя родина вірить в Бога. Ми всі православні та любимо почитати церковні свята.Найголовнішим церковним святом вважається Великдень. Я дуже люблю цей день. Він просякнутий любов’ю, добротою і турботою про ближніх. Великдень — одне з найулюбленіших свят у моїй родині. Зазвичай ми починаємо готуватися до його святкування заздалегідь, десь за тиждень до його настання.Напередодні свята ми завжди робимо прибирання в будинку. Миємо вікна після зими, витираємо пил на шафах, викидаємо непотрібні речі.Після прибирання ми починаємо приготування до святкового столу. Моя мама завжди пече святкові паски. Ці паски виходять у неї дуже ніжними, смачними та повітряними. Я теж беру участь у приготуванні пасок. В мої обов’язки входить підготовка паперу для випічки. Мені необхідно нарізати її за розмірами банок, в яких будуть випікатися паски. Також мені необхідно підготувати родзинки та цукати. У родзинок необхідно обірвати хвостики й промити їх водою.
Прикрасою святкового столу є фарбовані яйця. Як варіант, замість фарби можна наносити на них різнокольорові наліпки.Оскільки Великдень знаменує собою закінчення Великого посту, мама завжди готує на це свято м’ясні страви.Всі члени нашої родини збираються за столом і починають святкувати після спільного відвідування церкви
Объяснение:
Шкільна лінійка першого вересня.
- Привіт! Привіт! - чуються вітання звідусіль, грає бадьора музика, діти та дорослі мають святковий вигляд. Поверх головок з кісками, бантиками та заколочками бачу дівочу голову нетрадиційного малинового кольору. Що це могло бути? Ого! Та це ж Настя Бикова! Пофарбувалася. Ха-ха!
Наша директорка Аліса Сергіївна теж побачила малинову Настю. І колір її обличчя став гармоніювати з Настиною головою. Пробравшись до Насті крізь натовп, вона гнівно запитала: "І що з цим робити? Ти випадково не в нічний клуб зібралася? Це, між іншим, школа».
Настя анітрохи не зніяковіла, вона була готова до такої реакції. Текст заздалегідь вивчила: «Ви мене принижуєте, – голосно, впевнено та спокійно заявила Настя, – ви порушуєте права дитини. І потім мій зовнішній вигляд не впливає на розумові здібності». З цими словами Настя відвернулася від директорки і дістала з рюкзака мобільний телефон.
- Алло!, - ввімкнувши гучний зв'язок, вона говорила, як ми зрозуміли, із кореспондентом телебачення. І ТБ негайно з'явилося до нашої школи прямісінько до початку лінійки. Цей випадок став цвяхом програми Дня знань у нашій школі.