1 означ речення з відокремленим означенням *
а На світі усе знайдеш, крім рідної матері.
б Зовні спокійний, Петро жив якоюсь внутрішньою тривогою.
в На яблуні переливчасто заспівала іволга і, війнувши пір"ям, перелетіла на друге дерево.
г Тимчасом надійшов голова, привітний червонощокий чоловік.
2 Познач речення з відокремленим означенням *
а І на оновленій землі врага не буде, супостата.
б Небо, холодне та темне, байдуже блимало зірочками.
в Старий зараз ніякої роботи не визнає, окрім пасіки.
г Усіяна колосками земля пахне літом.
3Відокремлене означення стосується особового займенника в реченні *
А Покинута людьми на довгі дні, дорога помирає в бур"яні.
Б На щастя, її за до себе на село наша старша тітка.
В Він, чесно кажучи, не мав охоти вчитися гри на баяні.
Г Як я, бідна, тут горюю, прийди подивися.
4Пунктуаційну помилку допущено в реченні *
А Причаїлися гори заворожені красою ніколи не бачених степів.
Б Сполоханий світлом, хижак звів голову й пильно подивився у віконце.
В Скована морозом земля покрилась білим снігом.
Г Природжений співак, у душі він пишався свохм хистом.
Другое:
5 Пунктуаційну помилку допущено в реченні *
аВкрита садками балка вилась під горою.
Б Небо холодне та темне байдуже блимало зірочками.
В Небо, холодне та темне, байдуже блимало зірочками.
Г Акація стояла в цвіту заквітчана безліччю білих китиць.
Другое:
6Відокремлена прикладка є в реченні *
А Окрім гри на сопілці, Хома дуже любив пісні.
Б Хмарки, скупані в сонці, віщують добру погоду.
В Поза містом лежали Кримські гори, вкриті лісом.
Г Здалеку я побачив село - купку чорних стріх.
7Ускладнене відокремленою прикладкою речення *
А Сухобрусові дочки, Марта й Степанида, були малими гарні дівчатка.
Б Отже, не пускайте слів попереду думки.
В Лірична пісня - це безмежне поле, засіяне зернами історії і заквітчане надіями.
Г Ганна, з її охотою до роботи, щирістю й гумором, одразу йому сподобалася.
8Варто поставити тире в реченні( розділові знаки пропущено) *
А Там замість житечка в теплеє літечко терен зацвів
Б Мокрі стомлені але радісно усміхнені ми входимо в ліс
В Гордий і волелюбний він нагадував сокола
Г Я не люблю осику дерево з блідим стовбуром і сіро-зеленим листям
9Відокремленим додатком ускладнено речення *
А Як сестра, схилилась над тобою невтомна подруга, сувора творчість.
Б На краю села, замість похилої хатини, стояв великий будинок.
В Заплющивши очі, він піддався сумній мелодії.
Г Над Оболонню низько висять білі,аж прозорі хмарки.
10 Зайва кома заховалася в реченні *
А Всі, крім поранених, підвелись і підсунулись ближче.
Б На превеликиий жаль, у мене нема знайомих у Мінську.
В Мала бідна вдова сина , на ймення Івашко.
Г Осяяний місячним світлом, ліс дрімав.
11Пунктуаційна помилка є в реченні *
А Куди ж мене зовеш, брунатна бджілко?
Б Остапові пощастило, однак, зачепитись за прибережну вербу.
В Надходив серпень - місяць снопів.
Г Я люблю українське село повне шуму, повне дум.
12 Знайдіть неускладнене речення (розділові знаки пропущено) *
А Лукаш зачарований музикою лісу зупинився на галявині
Б Проковтнули тишу обважнілі від снігу сосни
В Птахолови минали березовий гай пронизаний пасмами сонця
Г Папери були і на столі і на полицях
Насамперед, хотілося б виділити традицію, яка мені видається найбільш важливою у всьому нашому суспільстві. Вона полягає в належній повазі до старості і до літніх людей. Я вважаю, що ця традиція дуже важлива для всього українського суспільства, адже літні люди є найбільш мудрими, заслуженими і такими, які заслуговують глибокої поваги. Втім, не варто забувати і те, що люди старшого покоління потребують нашої підтримки – через свою старість вони не завжди можуть займатися всім тим, що їм потрібно. Крім того, в нашій країні злочинно низькі пенсії, через що люди похилого віку потребують і фінансової підтримки. Ми в нашій родині допомагаємо людям похилого віку, бабусям і дідусям, як тільки можемо – ми даємо їм необхідну увагу, а також підтримуємо їх фінансово, якщо в цьому виникає реальна необхідність.
Що стосується інших звичаїв і традицій нашого суспільства, то ми теж дотримуємося їх у нашій родині. Наприклад, існує традиція щедрувати напередодні Старого нового року. І якщо я, як дитина, ходжу щедрувати з іншими дітьми в гості до родичів і навіть до чужих людей, то мої батьки ніколи і ні за що не відмовляють іншим дітям, які приходять до нас з такою благородною метою. Крім цього, ми намагаємося дотримуватися і деяких інших традицій нашого народу – як можна частіше носити відповідний одяг, вишиванки тощо.
У нашого народу є величезна кількість традиція і звичаїв. Звичайно, сучасний світ стає глобальним, а між народами і націями межі практично стираються. Тим не менш, всі чудово розуміють, наскільки важливо зберігати свою національну ідентичність і самобутність. Наша сім’ї намагається слідувати традиціям і звичаям нашого народу. Однак ми прагнемо робити це так, щоб приносити якомога більше користі близьким людям. Саме з цієї причини ключова українська традиція, яка панує в нашій сім’ї, це повага до старості й до наших літніх родичів.
Що таке слово? Слово – це складова нашої мови. Слова складаються в речення, в тексти, за до яких, у свою чергу, відбувається спілкування і пізнання світу. Словами можна описати події, явища і все, що нас оточує. Це, так звані, технічні характеристики слова. Вони допомагають оформити зв’язну і зрозумілу розмовну мову.
Слово в житті людини відіграє глобальну роль. Ми формуємо фразу з відповідних слів, щоб донести свою думку якомога зрозуміліше і глибше. Завжди потрібно пам’ятати про силу слова.
Воно може як надихнути людину на великі справи, так і повергнути її в смуток і депресію. Добре слово окрилить, грубе – вдарить навідліг. Мудре прислів’я говорить: «Слово не горобець, вилетить – не впіймаєш». Тобто гарненько подумай і все зваж, перш ніж скажеш щось важливе. Наприклад, даси нездійсненну обіцянку або в серцях нахамиш. Адже бездумно кинутих слів не повернеш. Це принесе страждання не тільки слухачу, але і тобі самому. Докори сумління і жаль про сказане буде терзати душу і постійно нагадувати про скривджену або обдурену тобою людину.
Щоб донести зміст слова до оточуючих, не обов’язково бути красномовним оратором. Достатньо мати відкрите серце, людську доброту і бажання перейнятися на той момент реальними проблемами свого співрозмовника. Мудрим словом можна запобігти багато бід і неправильних, поспішних рішень.
Якщо дорога для вас людина вловить в словах якесь лицемірство або фальш, то закриє від вас не тільки вуха, а й своє серце. Тільки щирість, правдивість, відкритість почуттів і помислів дарують людям взаєморозуміння і спорідненість душ. Духовно близькі люди розуміють один одного з одного слова, навіть з півслова чи погляду. Вони настільки взаємопов’язані, що можуть подумки обмінюватися найважливішими для них словами.
Не потрібно напружуватися і придумувати пишномовні слова, щоб висловити своє захоплення і обожнювання. Тільки самолюбні егоїсти «проковтнуть» таке лицемірство, прийнявши його за «чисту монету». Людина тонкої душі задовольняється простими словами, що йдуть від люблячого серця. І сама відповість також просто і щиро.
Так давайте ж силою слова пробуджувати найкращі якості людської душі – милосердя, великодушність, доброту, щирість, співчуття, вміння прощати і любити!