1. Підберіть з довідки приклади до поданих правил. І. Російська літера Е передається українською Є: 1. а) на початку слова:………….. б) після голосного:……………. в) після апострофа:…………… г) після Ь………………………. 2. Якщо російському е відповідає українське і:……………… 3. У суфіксах -єв, -єєв після приголосного (за винятком ж, ч, ш, дж, а також р, ц)……………………. У решті випадків вживається Е…………………………….. ІІ. Ё передається йо на початку складу ……………. ьо в інших випадках……………… е в прізвищах, утворених від спільних для українських та російських імен загальних назв……………………………….. суфікс –ёв після шиплячих передається -ов під наголосом ………………………………………… ІІІ. Російській літері И відповідають: Ї а) після голосного……………… б) після апострофа…………….. в) після Ь ……………………….. І а) на початку слова…………… б) після приголосного (крім шиплячого і ц) ………………. 3. И а) після шиплячого та ц…………. б) у префіксі при- ………………... в) у суфіксах -ик-, -ич-, -иц-, ищ- ………………………….. г) у прізвищах, утворених від спільних для українських та російських імен загальних назв……………………………….. ІV. Ы передається українською И …………………………… Довідка: Голицин, Радищев, Сальников, Йолкін, Воробйов, Ісаков, Іванов, Воїнов, Нурпеїсов, Циганков, Рибаков, Єршов, Єгоров, Сєров, Бєлов, Гордєєв, Лосєв, Благоєв, Боєв, Ковальов, Огарьов, Захар'їн, Гур'їн, Мічурін, Філіпов, Аляб'єв, Зинов'єв, Семенов, Федоров, Арсеньєв, Ігнатьєв, Шишкін, Цецилін, Ільїн, Привалов, Пришвін, Грачов, Хрущов, Борисов, Синицин, Озеров, Нехорошев.
Недарма кажуть, що щасливий не той, хто має багато друзів, а той у кого є справжній друг.
Щастя - це відкривати незвідане. Першовідкривачі нових земель були, мабуть, дуже щасливими людьми. А якими ж щасливими виявилися космонавти - першовідкривачі космосу! Чехословацькі мандрівники Зігмунд і Ганзелка - щасливі наші сучасники: вони своїми очима бачили природу і людей Африки, Америки, Азії, Європи, зняли багато документальних фільмів, написали дуже цікаві книги.
Щастя - це відчувати красу рідної природи, як Т. Г. Шевченко, П. Г. Тичина, І. С. Нечуй-Левицький, В. М. Сосюра.. . Мабуть, велике щастя випало М. Коцюбинському, коли він, мандруючи Прикарпаттям, збирав матеріали для своєї повісті "Тіні забутих предків".
Бути щасливим - це означає бути всебічно розвиненою людиною, любити свою Вітчизну, рідну природу, мистецтво, працю, справедливість. Але бувають обставини, яких людина не може подолати, яку б силу волі вона не мала. Я часто запитую себе: чи була Леся Українка щасливою? Адже все свідоме життя її сковувала, мучила важка хвороба. Нелегко їй жилося, але скільки сонячної радості в її ліричних творах! Герої її поезій, поем, драматичних творів своїми роздумами і глибокими над природою відстоюють щастя людини.
А пейзажі у ранніх поезіях Павла Тичини і "Мисливські усмішки" О. Вишні!
Глибоко підчувати красу природи, дбати про її збереження на щастя людям - важливе завдання нашої літератури. Тому мені дуже подобаються з українських письменників М. Чабанівський, А. Малишко, Д. Панличко. Їхні герої - великі правдолюби. Але для щастя людніш цього замало. П. А. Грабовський писав, що милуватися благодатними куточками природи можуть і філістери, люди байдужі до долі "роду, до трудящих. Я вважаю, що щасливі ті люди, які палко люблять свій народ.
На мій погляд, щастя кожної людини - знайти себе в труді.
І тут на думку спадають рядки з вірша Т. Шевченка "Минають дні, минають ночі..."
Не дай спати ходячому,
Серцем замирати
І гнилою колодою
По світу валятись.
А дай жити, серцем жити
І людей любити.. .
Як бачимо, поет виразив у цих рядках велику любов народу до праці. Коли людина не працюватиме, вона буде зайвою у суспільстві. Пост закликає любити труд.
Людина в труді стає кращою, світлішою. Тільки в труді розкривається її душевна і зовнішня краса.
Отже, головне щастя - це натхненна праця багатьох людей нашої країни, в тому числі, і праця вчителя.
Я встигла зробити ще зовсім мало. Адже я тільки закінчую школу. Житгя попереду. Мене захоплює фізика. Вона відкриває мені чудовий світ науки і техніки. І якщо вступлю до педінституту - буду найщасливішою людиною в світі. Людина повинна прожити свій вік прекрасно, залишивши по собі добру пам'ять.