1. Підкресліть головні члени речення та обставину. 2. Укажіть вид обставини
В глибокому затоні, далеко од людей цвітуть лілеї сонні, і тихо круг людей. 2. Застінами холодна віє ніч, огонь то згасне, то засяє знову (М. Рильський). 3. Женуть вітри,
мов буйні тури! (П. Тичина). 4. Довго спали вітри у ярах на припоні, довго тиша гнітючаполями повзла… 5. Чому смуток з тобою поруч часто ходить у світлі дні? 6. Лиже полум’я
жовте черево, важкувато сопе димар, галасує від болю дерево, підіймаючись димом до
хмар (В. Симоненко). 7. Завжди є їдець на готовий хлібець. 8. Робота ніколи не лягає спати. 9. На годину спізнився — за рік не доженеш (Нар. тв.).
Весняну пору ми чекали довго. Всім вже набридло кутатися в теплі шуби, дублянки і пальто. Хочеться вільно гуляти на вулиці, виїжджати з батьками на природу. Всі вже скучили по зеленій травичці, по листочках на деревах, за кольорами на клумбах.
І ось, нарешті, підталий сніг став зменшуватися день від дня. Вчора я визирав вранці у вікно, і бачив, що він ще лежить на даху магазина. А сьогодні снігу на даху вже не стало! Земля оголилася і з’явилися на світ божий перші зелені паростки. Я люблю гати за ними, люблю перевіряти, як вони стають більші день від дня.
Дні стають довшими, і тому можна більше часу проводити на свіжому повітрі. І вечора вже тепліші, можна прогулюватися, а не ховати носи в теплі коміри і мчати додому. Люди вже не так квапляться додому, як в зимові холоди. А у дворах грає безліч дітей.
Бруньки на гілках дерев і на кущах поступово набухають під весняними дощами і розкриваються. Клейкі листя вибираються назовні, під сонячні промені. Ці молоді листочки дуже яскравого і світлого зеленого кольору! Такого кольору більше ніде не побачиш, він, напевно, придуманий тільки для весняних листочків.
Радіє природа, дзвінко щебечуть пташки, у дворах заливисто гавкають собаки. Радіють і люди теж. Весна всім несе оновлення !