1. Перепишіть прислів’я, подані в дужках цифри передаючи словами. Визначте відмінки числівників. 1. Кінь на (4) ногах, та й то спотикається. 2. Хто мовчить, той (3) навчить. 3. За (2) зайцями не женися. 4. Сидіти між (2) стільців. 5. Виїхав на (3) колесах. 6. Мишу й (4) скиртами не розчавиш. 7. Де більше (3) баб, там торг, де більше (4) — там ярмарок.

2. Перепишіть, подані в дужках числівники поставте в потрібній формі.

1. Страус може розвивати швидкість до (п'ятдесят) кілометрів на годину. 2. Довжина язика в мурахоїда досягає (шістдесят) сантиметрів. 3. Своє єдине яйце альбатрос висиджує протягом (вісімдесят) днів. 4. За перші два роки життя слоненя набирає до (шістсот) кілограмів.

3. Запишіть числівники у формі давального й орудного відмінків.

Нуль, мільярд, кількасот, шістсот двадцять п’ять, тисяча вісімсот вісімдесят чотири, дві тисячі дев’яносто.

На мою думку нелегко знайти ту людину яка б незвертала увагу на красу світу,природи,але нажаль це не так.Не всі звертають на це увагу,ну звичайно тепер в сучасному світь більшість людей повязані з телефонами,компютерами,тощо.Цим людям не цікаво в реальному житті,вони зациклюються в ігри,інтернет,фільм. І навіть не цікавляться світом.
А інші люди обожнюють природу:вони ходжуть у різні походи,шукають різну інформації про всесвіт,природу.Вони все більше і більше шукають інформацію щоб дізнатись все,і це так продовжуються поки їхній інтерес стає в професію.Мені теж дуже подобається природа наприклад:вранці мальовничий туман який не можливо омалювати,річка пливе за своєю течею,вітер легко погойдує гілля дерев,і те опале листя робить осінь більше різнобарвною,взимку чарівна казка всі діти виходять надвір щоб зліпити снігову-бабу,покидати сніжками або покататись на санках,лижах.А в літку взагалі словами не передати все різнокольорове,зелененька травичка,гарна клумба з квітами,синє небо,сонце гріє,вдомі навіть не хочеться сидіти.

Не люблю сидіти у вільний час удома. У вихідні намагаюся хоч трохи помандрувати. Звичайно, мені ще не дозволяють їздити кудись далеко без дорослих. Але до бабусі в село електричкою  їжджу вже й сам. Усе потрібне в дорогу  готую ще звечора. І ось настає субота. Встаю о п'ятій ранку і їду першою електричкою. І вже о восьмій годині  підходжу до бабусиного обійстя. За сніданком  з нею погомонимо (люблю це бабусине слово!), обговоримо новини, хоча и й спілкуємося мало не щодня телефоном. Мине година-дві, і  зустрінуся з друзями. Домовимося з ними піти наступного дня ще вдосвіта по гриби в ліс чи порибалити на річку. Там, ясна річ, не обійдеться без пригод. А поки що  допомагаю бабусі поратися по господарству. Щастя, що навчився щось путнє робити.