1. Пильнуй свого носа, а не чужого проса. 2. Від своєї тіні не сховаєшся. 3. Кожна лисиця свій хвостик хвалить. 4. Біля совоїх нір і миші сміливі. 5. Усяка робота свого майстра чекає. 6. Син мій, а розум у нього свій.

Підкресліть займенники як члени речення.​

1. в) ще звечора на обрії стояла важка сива хмара, сріблився вгорі місяць, мовчазливо дрімав ліс, ніби до чогось прислухаючись.

2. в) синь гаїв, поля, світання, пісня солов‘їна, ніжний шепіт і зітхання - моя Україна.

3. а) а за Россю на подолі ніби спочивав густий, дубовий ліс...

4. в) підметом

5. а) буди вже ясне сонце, комашину, дерева, трави - все.

6. б) і ридає рояль за стіною про далекі загублені дні.

7. г) любить він такі ночі безвечірні, цю тишу і якусь таємничість у всій природі.

8. г) на небі вже ясно визначалися веселчані смуги.

9. а) на птахів хотіли подивитися і великі і малі.

10. г) і в хаті, й надворі в‘ється, порядкує, господарює, і співає, і сміється.

11. в) листки то намагаються ухопитися за гілку, то наче звисають.

12. а) від Батьківщини - і клич, і звага, і рання сила й доля пізня...

Улітку багато людей задіяні у праці на полі. Хто догляда овочі, хто косить траву, а хто вже збира перші врожаї. Відпочиваючи за містом, я часто гала за такими працьовитими людьми і мені дуже подобалась їх старанність. Наприклад, ви можете запитати: «Що може зацікавити у праці звичайного косаря?». Та чи знаєте ви — наскільки, це клопітка робота? Тільки но сонце починає сходити на небі, а косар вже прямує на своє поле. Спочатку він обходить і обдивляється траву, вибирає з неї гілля, що можє заважати і починає точити косу. До роботи він приступа завзято і починає прокошувати невеликі рядки один за одним відкидаючи траву в один бік. Під час замаху косар стоїть прямо і опирається на одну ногу. Працює  довго, майже до обіду, без перепочинку, а опісля знову береться за діло з тією самою енергією. Я дуже поважаю таких людей, за їх силу і характер.