Мрія - це слово кожен розуміє по-своєму. Наприклад ,для дитини мрія - це нова іграшка ,або подорож до Діснейленду.Мрія дорослої людини, звичайно , дещо складніша ,і для її досягнення потрібно старанно попрацювати. Я вважаю ,що життя людина починає будувати з мрії , адже мрія допомагає знайти себе у цьому світі .Хтось думає , що досягти своєї мети досить важко та це тільки через те ,що ця людина не знає, як це зробити.Але ж ні ,навпаки, це дуже просто ,потрібно тільки знати так звану "Формулу успіху".З кожним роком мої мрії стають дедалі складнішими та потребують все більше часу терпіння ,сил для їх реалізації.На сьогоднішній день я визначилась з головною мрією від якої ,можливо ,буде залежати моє подальше життя.Я мрію подорожувати світом та поєднати цю мрію з професією тележурналіста.Подорожуючи світом ,я планую показати українцям на прикладі інших країн ,що можна жити краще , збирати інформацію ,як людям з різних куточків світу живеться добре, і що саме вони для цього роблять, та передати ці знання всім українцям ,цим самим ,можливо , підштовхнути їх до змінення себе ,звичок та цілої України у кращу сторону.Але це майбутнє і я, сподіваюсь, щасливе майбутнє ,а зараз я просто стараюсь бути гідною громадянкою нашої України.Мені дуже хотілося б прискорити здійснення своєї мрії та нажаль, це не можливо ,але я склала план щодо її реалізації.Для початку я планую отримати середню освіту.Далі поступити до вищого навчального закладу ,а саме до Львівського національного університету ім.Івана Франка.Для реалізації своєї мрії я докладаю максимум зусиль.Найбільше уваги я приділяю історії ,англійській та рідній мовам.Щоб покращити рівень знань англійської мови я відвідую додаткові заняття.Завдяки своїм батькам, я маленькими ,зате впевненими кроками досягаю своєї мети та щиро сподіваюсь ,що я стараюсь не дарма!
Якось під час уроку природознавства ми ходили до великого парку ігати за весняними змінами в природі. Підійшли до озера, а там — двійко лебедів. Прилетіли, як завжди, а тут зима. Плавають посередині, де вода не замерзає. Мабуть, голодні. Тому, як мені здалося, із надією поглядають на людей, очікують їхньої до . Ми швиденько побігли до кіоска, купили хліба й почали кидати лебедям із місточка. Красень-лебідь почав до їжі, лебідка за ним теж, але щось їй завадило. Лебідь повернувся, почав кружляти навколо подруги, пірнати, підштовхувати, але нічого не допомагало. Ми зрозуміли, що лебідка у чомусь заплуталася. Мабуть, хтось кинув у воду сітку, тонку мотузку чи ще щось таке. Якщо птахові не до , він загине. Ми всі захвилювалися, почали пропонувати різн порятунку. І тут я згадав, що мій дядько працює на пляжі охоронцем, там є й човни, і катамарани. Може, він спробує підібратися? На щастя, я застав дядька на місці. Той одразу погодився. Спустив човен на воду, почав підпливати. Лебідь, трохи відпливши, грізно на нього шипів, а лебідка била крильми по воді, намагаючись звільнитися. Дядько Іван поволі наближався, ласкаво умовляв птаху, просив не боятися. І та ніби зрозуміла, підпустила до себе, дала себе розплутати. Ми дуже зраділи й почали їх годувати. І замислилися над тим, чому одні люди живуть бездумно, кидають у воду непотріб, шкодять природі, а інші, навіть ризикуючи собою, намагаються цю природу рятувати.
Якось під час уроку природознавства ми ходили до великого парку ігати за весняними змінами в природі. Підійшли до озера, а там — двійко лебедів. Прилетіли, як завжди, а тут зима. Плавають посередині, де вода не замерзає. Мабуть, голодні. Тому, як мені здалося, із надією поглядають на людей, очікують їхньої до . Ми швиденько побігли до кіоска, купили хліба й почали кидати лебедям із місточка. Красень-лебідь почав до їжі, лебідка за ним теж, але щось їй завадило. Лебідь повернувся, почав кружляти навколо подруги, пірнати, підштовхувати, але нічого не допомагало. Ми зрозуміли, що лебідка у чомусь заплуталася. Мабуть, хтось кинув у воду сітку, тонку мотузку чи ще щось таке. Якщо птахові не до , він загине. Ми всі захвилювалися, почали пропонувати різн порятунку. І тут я згадав, що мій дядько працює на пляжі охоронцем, там є й човни, і катамарани. Може, він спробує підібратися? На щастя, я застав дядька на місці. Той одразу погодився. Спустив човен на воду, почав підпливати. Лебідь, трохи відпливши, грізно на нього шипів, а лебідка била крильми по воді, намагаючись звільнитися. Дядько Іван поволі наближався, ласкаво умовляв птаху, просив не боятися. І та ніби зрозуміла, підпустила до себе, дала себе розплутати. Ми дуже зраділи й почали їх годувати. І замислилися над тим, чому одні люди живуть бездумно, кидають у воду непотріб, шкодять природі, а інші, навіть ризикуючи собою, намагаються цю природу рятувати.
Объяснение: