1. Поширеним є речення: А Кілька покупців почали сперечатися.
Б Мільярди людей прагнуть жити в злагоді.
В Хлопчаки били байдики.
Г Вистава була надзвичайна.
Д Трава не скошена.
2. Позначте речення, у якому між підметом і присудком треба поставити тире (розділові знаки пропущено):
А Я не турист у ріднім краї не мовчазний гач.
Б В чужих краях і хліб неначе вата.
В У нас на Україні душа і пісня споконвік жива.
Г Київські кручі фортеці зелені.
3. Поширене означення НЕ відокремлюється комами в реченні (розділові знаки пропущені)
А Балка вкрита садками вилась попід горою.
Б Птахолови минали березовий гай пронизаний пасмами світла.
В Усіяна колосками земля пахне літом.
Г Невідомий нікому я сідаю на лавку слухаю і дивлюся.
Д Блискучий та легкий сніг здається падає прямо на серце.
4. Непоширену обставину НЕ треба відокремлювати комами в реченні (розділові знаки пропущені):
А Не піймавши не кажи що злодій.
Б Рушниця в його руках стріляла не хиблячи.
В Посеред плеса вода мов сказившись починала хлюпати й кружляти.
Г Хлопці прокинувшись нагодували й напоїли коней.
Д Не зрозумівши студентка запитала ще раз.
5. Звертання є в реченні
А Усе, чим я щасливий і багатий, я мушу рідним словом оспівати.
Б Запалай, мій вогнику крилатий, полум’ям привітним і незлим.
В Я люблю твоє майво зелене, і Донбас, і Каховку ясну.
Г На берегах Дніпра крутих, весь помережений садами, стоїть у сяйві днів нових наш рідний Київ перед нами.
Д «Роби добро, – мені казала мати, – і чисту совість не віддай за шмати!».
6. Знайти речення, у яких вставні слова виражають упевненість.
А Безумовно, ти хоч не феномен, але спритний чоловік (О. Корнійчук).
Б Мені тепер відкрилося, нарешті, що людина створена для любові, для кохання, для зачарованості й захопленості (П. Загребельний).
В Живу, як знаєте, я на хуторі, якраз на узліссі (Остап Вишня).
Г Увечері, кажуть, пішов дощ (Ю. Смолич).
7. Установіть відповідність
Односкладне речення Приклади
1 означено-особове;
2 неозначено-особове;
3 узагальнено-особове;
4 безособове. А З гармат по горобцях не стріляють.
Б Кругом гомоніли, вешталися, лагодилися до чогось.
В Можна вибрать друга і по духу брата, та не можна рідну матір вибирати.
Г Довго спали вітри у ярах на припоні.
Д Буду хлібом і цвітом ділитись, відчиняти ворота гінцям.
8. Установіть відповідність
Просте речення
1 з відокремленим означенням
2 з відокремленою обставиною
3 зі вставним словом
4 зі звертанням
А Зоре моя вечірняя, зійди над горою.
Б Небо, ясне і бірюзове, рідко бачили мандрівники.
В Далеко-далеко (те знають хіба що лелеки) розкидала доля киптарики і сіряки.
Г Вершники, здавалось, зрослися з кіньми.
Д Старий підводиться, і, не прощаючись, іде, зникає десь знизу за курганом.
9. Установіть відповідність
Член речення
1 підмет
2 присудок
3 додаток
4 прикладка
Приклад
А Старий Кайдаш загадав звечора Кайдашисі та Мелашці гребти сіно.
Б Бути людиною – дертись по вертикальній стіні.
В Черешні тут росли високі й розкішні.
Г Останніми днями у нас погана погода.
Д Шевченко як поет відомий в усьому світі.
ІІ рівень
Виконати повний синтаксичний аналіз речення.
Кажуть земля в таких місцях і справді могла таїти в собі міни чи бомби начинені смертоносною вибухівкою (О. Гончар).
екологічні проблеми носять характер і зачіпають все людство. на сучасному етапі розвитку суспільства питання виховання бережливого ставлення до природи набуває особливої гостроти. головна причина цього – тотальна екологічна безвідповідальність. у зв'язку з цим необхідно підсилити і більше приділяти уваги вихованню бережливого ставлення до природи в сучасній школі вже з перших років виховання дітей.
забруднення грунтів відбувається із-за застосування отрутохімікатів (пестицидів). в результаті нераціонального використання земель відбувається виснаження грунтів. наростає занепокоєння про наших «сусідів по планеті» – рослина і тварина, які випробовують подвійний гніт: по-перше, руйнування і забруднення їхнього житла; по-друге, від безпосереднього впливу з боку людини. в результаті багато видів зникли.
актуальність взаємодії суспільства і природного середовища висунула школою завдання формування у дітей відповідального відношення до природи. педагоги і батьки усвідомлюють важливість навчання школярів правилам поведінки в природі. і чим раніше починається робота з виховання бережливого ставлення до природи, тим більшою буде її педагогічна результативність. при цьому в тісному взаємозв'язку повинні виступати всі форми і види учбової і позакласної діяльності дітей.
дітям молодшого шкільного віку властива унікальна єдність знань і переживань, які дозволяють говорити про можливість формування у них надійних основ відповідального відношення до природи. природознавство початкової школи покликане вносити свій вкдад у формування екологічної відповідальності дітей.
1. теоретичні основи виховання бережливого ставлення до природиі проблеми сучасності, несуть загрозу життя і людської цивілізації, викликали необхідність екологічної освіти, покликаної реалізувати ідеї інформаційного суспільства. пошук шляхів гармонійної взаємодії суспільства і природи приводить до інтенсивного процесу екологізації загальної культури людства, і як наслідок, - до формування теорії і практики виховання бережливого ставлення до природи.
подальше дослідження цієї проблеми, проведене педагогами, дозволило виділити новий аспект виховання – екологічний.
екологія – наука про відносини рослинних і тваринних організмів і утворюваних ними співтовариств між собою і навколишнім середовищем. а під екологічним вихованням розуміється формування у широких верств населення високої екологічної культури всіх видів людської діяльності, так чи інакше пов'язаних з пізнанням, освоєнням, перетворенням природи. основна мета виховання бережливого ставлення до природи: навчити дитину розвивати свої знання законів живої природи, розуміння суті взаємин живих організмів з навколишнім середовищем і формування умінь фізичним і психічним станом. поступово визначаються освітні і виховні завдання:
- поглибити і розширити екологічні знання;
- прищепити початкові екологічні навики і уміння – поведінкові, пізнавальні;
- розвинути пізнавальну, творчу, суспільну активність школярів в ході екологічної діяльності;
- сформувати (виховати) відчуття дбайливого відношення до природи.
зародження сучасних тенденцій виховання бережливого ставлення до природи і виховання в початковій школі можна віднести до початку 70-х років, коли вона переживала цілий ряд серйозних перетворень, зокрема введення в учбовий план нового предмету «природознавство». чітко виражена екологічна спрямованість нового курсу, яка в наші дні іменується традиційною, створила у вчителів певне місцезнаходження його в екологічній освіті, на досягнення його цілі в однонаочній моделі, що виявилися малоефективними. основні причини малоефективності криються в тому, що кінцева мета екологічної освіти – відповідальне відношення до навколишнього середовища – складна комплексна освіта, і у зв'язку з цим, один учбовий предмет, що формує в основному природно-наукові знання по біологічній екології, справиться з формуванням багатогранного відношення молодших школярів до природного і соціального середовища не може. на порядок денний постало питання про залучення інших шкільних предметів в процес екологічної освіти. виникла ідея багатопредметної моделі, в якій кожен учбовий предмет розкриває свій аспект взаємин людини з навколишнім середовищем. поки ж використання міжнаочного змісту і форми навчання носить в основному стихійний характер, що багато в чому визначає якість навчання і виховання молодших школярів. сучасні тенденції розвитку виховання бережливого ставлення до природи в практиці показують, що оптимальні можливості для становлення екологічної культури молодших школярів представляє змішана модель, при якій всі учбові предмети зберігають свої специфічні учбово-виховні цілі. таким чином, типологія моделей в руслі екологізації пройшла певний шлях становлення: від однонаочної – до змішаної. проте пошук в цьому напрямі продовжується дотепер.