1. Познач правильне твердження. А. Іменники у множині мають сім відмінків. Б. У місцевому відмінку множини закінчення іменників -ax (-ях).
В. Іменники в кличному відмінку в реченні є додатками.

Александр Пушкин

РУСЛАН И ЛЮДМИЛА

ПОСВЯЩЕНИЕ

Для вас, души моей царицы,

Красавицы, для вас одних

Времен минувших небылицы,

В часы досугов золотых,

Под шепот старины болтливой,

Рукою верной я писал;

Примите ж вы мой труд игривый!

Ничьих не требуя похвал,

Счастлив уж я надеждой сладкой,

Что дева с трепетом любви

Посмотрит, может быть украдкой,

На песни грешные мои.

У лукоморья дуб зеленый;

Златая цепь на дубе том:

И днем и ночью кот ученый

Всё ходит по цепи кругом;

Идет направо — песнь заводит,

Налево — сказку говорит.

Там чудеса: там леший бродит,

Русалка на ветвях сидит;

Там на неведомых дорожках

Следы невиданных зверей;

Избушка там на курьих ножках

Стоит без окон, без дверей;

Там лес и дол видений полны;

Там о заре прихлынут волны

На брег песчаный и пустой,

И тридцать витязей прекрасных

Чредой из вод выходят ясных,

И с ними дядька их морской;

Там королевич мимоходом

Пленяет грозного царя;

Там в облаках перед народом

Через леса, через моря

Колдун несет богатыря;

В темнице там царевна тужит,

А бурый волк ей верно служит;

Там ступа с Бабою Ягой

Идет, бредет сама собой;

Там царь Кащей над златом чахнет;

Там русской дух... там Русью пахнет!

И там я был, и мед я пил;

У моря видел дуб зеленый;

Под ним сидел, и кот ученый

Свои мне сказки говорил.

Одну я помню: сказку эту

Поведаю теперь я свету..

Объяснение:

Вот,извини ,слишком большой

У кожної людини бували дні, коли він радів, і коли сумував. А також, був день, після події якого, довго не можна було його забути. І у мене є такий день, який більше всіх мені запам'ятався, як найяскравіший і щасливий день в моєму житті.

Найкращим днем ​​в моєму житті був день мого народження. Тому що з цього моменту я почав (почала) свій життєвий шлях. Життя дається людині для того щоб він прожив її не дарма. Як свідчить цитата: "Життя безглузде і ми самі вирішуємо, яким змістом її наповнити". Це найцінніший подарунок, який дається людині - життя. Її можна прожити не ризикуючи, спокійно і тихо, не залишивши про себе сліду в історії. Але можна не боятися йти до своєї мети. Потрібно тільки намагатися її розвинути.

Сказати більше нічого, потрібно робити і тоді мета стане ближче і мої майбутні діти зможуть сказати, що їх батько жив недарма.