1. Прислівниками є всі слова рядка: А пліч-о-пліч, опівдні, дехто;
Б нарешті, вранці, казна-що;
В усередині, без кінця, чий-небудь;
Г збоку, завглибшки, ніколи;
Д ніхто, звечора, анітелень.
2. Визначити рядок, у якому всі прислівники утворені префіксально-суфіксальним .
А Увечері, забагато, потроху, поволі;
Б удень, побіч, догори, наяву;
В набік, зараз, заочі, укупі, впоперек;
Г на початку, вночі, скраю, напам’ять, знизу.
3. Яким утворені прислівники повік/віків, сяк/так, тишком/нишком, давно/давно?
А Злиттям основ;
Б складанням двох однакових слів;
В складанням двох близьких за значенням слів;
Г переходом іменника в прислівник.
4. Помилку в утворенні форми ступенів порівняння прислівника допущено в рядку:
А часто — частіше; Б тихо — тихіше;
В близько — близькіше; Г дорого — дорожче;
Д яскраво — яскравіше.
5. Літеру і треба писати на місці всіх пропусків у варіанті:
А поноч.., до реч.., утрич..; Б заввишк.., заоч.., опівноч..;
В укуп.., напівдороз.., навік..; Г по-вовч.., навесн.., удвіч..;
Д у віч.., сьогодн.., безвіст..
6. Разом треба писати всі прислівники у варіанті:
А по/польськи, на/вхрест, по/тиху;
Б до/щенту, на/весні, в/основному;
В з/висока, на/вшпиньки, уві/сні;
Г на/гору, з/середини, по/іншому;
Д за/панібрата, не/сказанно, у/день.
7. Запишіть речення, знімаючи риску.
А Що/вечора дівчинонька в садочок виходить.
Б І блідий місяць на ту пору із хмари де/де визирав.
В У неділю вранці/рано поле вкрилося туманом.
Г Без ворогів можна в світі як/небудь прожити.
Д Один собі навік/віку в снігу заночую.
8. Установити відповідність між прислівниками та їх розрядами за значенням.
А Занадто
1 Часу
Б Напоказ
дії
В Угорі
3 Мети
Г Швидко
4 Причини
Д Віддавна
5 Міри й ступеня дії
Е Згарячу
6 Місця
9. Установити відповідність між прислівниками та ступенями порівняння.
А Найбільш весело
1 Вищий ступінь порівняння (проста форма)
Б Веселіше
2 Вищий ступінь порівняння (складена форма)
В Більш весело
3 Найвищий ступінь порівняння (проста форма)
Г Найвеселіше
4 Найвищий ступінь порівняння (складена форма)
10. Складіть речення із парами слів.
Удень — у день, назустріч — на зустріч, по-новому — по новому.
Дзвіни́ця Софі́йського собо́ру — дзвіниця собору святої Софії у Києві, пам'ятка української архітектури в стилі українського (козацького) бароко[1][2][3]. Є одним з українських національних символів та символів міста Києва[3][8][9].
Збудована в 1699–1706 роках[5][7] коштом гетьмана Івана Мазепи[1]. Значно перебудовувалась у 1744–1748 роках за проектом Йогана Шеделя, у 1851–1852 роках за проектом єпархіального архітектора Павла Спарро надбудовано четвертий ярус[5]. Вертикальна домінанта Верхнього міста[1]. Складова частина Національного заповідника «Софія Київська»[10].
Занесена до переліку Світової спадщини ЮНЕСКО під № 527 (в комплексі монастирських споруд Собору Святої Софії)[11]. Є пам'яткою культурної спадщини національного значення, охоронний номер № 1/2[12].
Объяснение:
не вір словам , а вір ділам
семеро одного не ждуть
хто питає, той не блудить
не зазнавши гіркого, що ти знаєш про солодке?
чули дзвін та не узнали, де він
не знав, не знав та й забув
моя хата скраю, я нічого не знаю
якщо на своєму язиці не втримаєш, то на чужий не сподівайся
горе тому жить, хто життям не дорожить:)
Як овечка: не мовить ні словечка.Не так то він діє, як тим словом сіє.Кого не б'є слово, тому й палиця не За грубе слово не сердься, а на ласкаве не здавайся.Впік мене тим словом, не треба й вогню.Дурний язик — голові не приятель.Не гріє мене кожух, лиш слово гріє й тішить.Не кидай слова на вітер.Слово — не полова, язик — не помело.Балакун, мов дірява бочка, нічого в собі не задержить.