1. Прийменник є в кожному реченні, ОКРІМ

А Між горами старий Дніпро, неначе в молоці дитина.

Б Не можна любити народів других, якщо ти не любиш Вкраїну.

В Батьківщина починається для людини зі шматка неба.

Г Люди з красивими душами не здатні на підлість.

Д Як хороше радіти без причини, коли на місто сутінь опада

Росло в лісі дика яблуня.Восени впало з неї кисле яблуко. Птахи швидко склювали його, клювали і зернятка. Одне тільки зернятка сховалися в землю. Взимку лежало зернятка під снігом, а навесні стало рости... З нирки нагорі вийшли зелені відростки. Нирка за спокій, листочок за листочком, гілочка за гілочкою-і років через п'ять гарненька Яблунька впевнено проросла на тому місці, де впало зернятка. Прийшов в ліс садівник, викопав Яблунька обережно, корінців не пошкодив, переніс її в сад і посадив в хорошу землю.

1. Над (прийменник) сонним (прикметник) селом (іменник) високо (прислівник) вгорі (прислівник) розкинувся (дієслово) зоряний (прикметник) намет  (іменник) загадкового (прикметник) неба (іменник).

Над селом, високо, вгорі — обставини (підкреслювати рисочка-крапочка)

сонним, зоряний, загадкового — означення (хвиляста рисочка)

намет — підмет (одна пряма риска)

розкинувся — присудок (дві прямі риски)

2. Ходить, ходить зима гаєм — білосніжна, килимочки простеляє по доріжках.

3. Журавлиним ключем відмикаю осінь.

4. Тільки той не помиляється, хто ні до чого не торкається.