1. Прочитати. Визначити межі речень. 2. Записати, розставляючи потрібні розділові знаки.
3. Дослідити мовні засоби, властиві висловлюванню (лексичний повтор, близькі за
значенням слова, займенники, контекстуальні синоніми, видо-часове співвідношення
присудків, порядок слів тощо), виписати їх.
Старі люди розказують що колись у повітрі колихалось щось таке ніби шар-м'яч
хтось його штовхнув і він розірвався полетіли куски цього шару в різні сторони й
утворилися земля сонце місяць зорі з одного куска утворилася земля що ми на ній
живемо завдяки китові затрималася наша земля а то була б полетіла в безодню цьому
китові довго лежать обрида і починає ковилять хвостом а земля починає ворушитись
Борода не робить мудрим чоловіка.
В умілого і долото рибу ловить.
Вік живи - вік учись.
Вчення в щасті красить , а в нещасті тішить.
Вченому світ , а невченому тьма.
Гарно того вчити , хто хоче все знати.
Голова без розуму , як ліхтарня без свічки.
Голова не на те , щоб тільки кашкет носить.
Грамоти вчиться - завжди пригодиться.
Грамотний - видющий і на все тямущий.
Дарма , що малий , а й старого навчить.
Де старий спотикнеться , там нехай молодий добре напнеться.
Дивиться рідко , та густо бачить.
Догана мудрого більше стоїть , як похвала дурного.
За битого двох небитих дають , та й того не беруть.
За дурною головою рукам і ногам немає спокою.
За одного вченого дають десять невчених.
За одного грамотного сім неграмотних дають.
Знає , на чім світ стоїть.