1) Прочитайте речення. Випишіть складні сполучники.1. Хоч йому тяжко було покидати Марічку, а проте сонце і та шумлива зелена воля, що підпирала верхами небо, вливала в нього бадьорість (М. Коцюбинський). 2. Якби ви вчились так, як треба, то й мудрість би була своя (Т. Шевченко). 3. Футболісти не виграли матч, зате вразили високим рівнем гри. 4. Андрій захоплюється сучасними польськими авторами, причому читає їхні твори в оригіналі. 5. Письменник зустрічається з учнями в школах і бібліотеках, притому не лише в Києві. 2)Спишіть речення, розкривши дужки.1. У кого що болить, той (про)те й гомонить (Народна творчість).2. Ну що(б), здавалося, слова… Слова та голос — більш нічого. А серце б’ється — ожива, як їх почує!.. (Т. Шевченко). 3. Іноді з’їси і не доволі, (за)те живеш на волі (Л. Глібов). 4. Як(би) мені за кожною бідою моєю плакати, досі б і очі я виплакала (Марко Вовчок). 5. Є чутка — Вишневецький наступа. Грабує край, лишає пустовщину. Яка його неправедна тропа — що(б) наступать на власну батьківщину! (Л. Костенко). 6. Як(що), забувши біль, поразку, втому, свій шанс єдиний зможеш віднайти, — твій, сину, світ, і все, що є у ньому, та більш того — тоді Людина ти! (Р. Кіплінг, «Якщо…»; переклад М. Стріхи). 7. Що(б) не робив, роби тільки якнайкраще (І. Кульська).
Спишіть речення, вибравши з дужок потрібний сполучник.1. Мабуть, ми їхали знов без дороги, (бо, і, та) мене хитало, як в колисці. 2. Конячина насторожено прищулила вуха, прибавила ходу, (або, але, якби) зараз же заспокоїлась і знов затупала байдуже й неуважно. 3. Молодість не знає ощадності, (тому що, коли, зате) вона багата, як багатій, якому нема куди дівати свого багатства (3 творів В. Винниченка).
Я вважаю, що яскраві моменти створюємо ми - люди. Тому яскраве запам'ятовується найкраще. Це ті моменти, заради яких варто жити: незабутні дитячі враження від сонячного лоскотання, жалючої кропиви, духмяних квітів і трав, легенького вітерцю під час купання у річці; злети і падіння шкільного періоду; подорожі світом.
Час від часу я пригадує все, що зі мною були. Це доволі цікавий процес. Перебираю світлини свого життя так, ніби гортаю їх за до планшета.
Отже, творцями митей є ми самі. Якщо ми не пригадуватимемо минулого, ми не матимемо майбутнього. Наостанок скажу словами Ліни Костенко: "І час летить, не стишує галопу (...) А ми живі, нам треба поспішати".
Розставити розділові знаки слід так:
Ольгу Косач знають як відому письменницю Олену Пчілку. Значною постаттю у світовій літературі стала її донька – Леся Українка; син Михайло взяв псевдонім «Обачний». Ці псевдоніми придумала Олена Пчілка. Сама вона впродовж життя підписувалася тільки псевдонімом.
Пояснення:
Ольгу Косач знають як відому письменницю Олену Пчілку. Значною постаттю у світовій літературі стала її донька – Леся Українка (тире між підметом і присудком); (ставимо крапку з комою, бо вона має стояти між частинами складного речення, поєднаними безсполучниковим зв’язком, якщо ці речення вказують на відносно самостійні події) син Михайло взяв псевдонім «Обачний». Ці псевдоніми придумала Олена Пчілка. Сама вона впродовж життя підписувалася тільки псевдонімом.