1. прочитайте текст.
природні символи україни
символами країни, народу можуть бути
природні об'єкти.
для українців найвизначнішим націо-
нальним символом з-посеред природних
об'єктів є дніпро-славутич. він тече через
усю україну й через усю її історію. його
оспівано в численних піснях, думах та
легендах. дніпро – національна гордість,
слава україни.
наша земля дуже багата на природні
об'єкти, їх любить і шанує український
народ. наприклад, гора говерла височіє в
карпатах, а знають її в усій державі.
говерла є найвищою точкою на території
україни, висота гори становить 2061 метр.
фактично частиною міста запоріжжя
нині став острів хортиця, а це дорогий
серцю кожного українця символ історії
козацтва. завдяки своєму стратегічному розташуванню хортиця відіграла
важливу роль у боротьбі нашого народу проти іноземних поневолювачів
ii. виконайте завдання до тексту,
1. знайдіть однорідні члени речення, поясніть наявність чи відсутність коми між ними.
2. визначте, які речення є простими, а які - складними. чи є коми між частинами
складних речень?
3. знайдіть і зачитайте виразно речення зі вставним словом. як це слово відокрем-
лено на письмі?
4. з'ясуйте, які речення за метою висловлювання вжито в тексті (розповідні, пи
тальні чи спонукальні).
5. перекажіть усно прочитане,
телевізійної ре-
ння до мови.
З першого дня життя людини – поруч мати. Вона доглядає, годує і допомагає пізнавати світ своїй дитині. Вона навчає цінувати це життя таким, яким воно є, бачити радощі і прикрощі, прагнути завжди до чогось кращого.
Протягом життя, щоб не сталося, мати завжди буде поряд, завжди вислухає та до Мати радіє нашим перемогам та співчуває невдачам. Матір може дати розумні поради і до вирішити усі наші проблеми, саме вона захистить та застереже від невірних кроків та вчинків. Бо, коли не маєш достатнього життєвого досвіду, дуже легко помилитися, оступитися і піти не тією стежкою.
Кожна мати прагне вберегти своє дитя від життєвих турбот. Материнська любов здатна подолати будь-яку відстань. І, де б ми не були, мама завжди знайде б до
Немає жодного письменника, який би не посвятив свого твору матері. Це «Пісня про рушник» Андрія Малишка, «Два кольори» Дмитра Павличка, оповідання «Мати» Олександра Довженко...
Рідна мати моя, ти ночей не доспала,
Ти водила мене у поля край села,
І в дорогу далеку ти мене на зорі проводжала,
І рушник вишиваний на щастя дала.
Та не тільки мати поета «недоспала ночей», не тільки вона «в дорогу далеку…на зорі проводжала». Багато матерів, проводжаючи дітей у далеку дорогу, бажали їм щастя та добробуту, молилися за них щохвилини та завжди чекали додому.
Вирушаючи у велике життя, обов'язково треба подякувати своїй матусі за все, що вона для тебе зробила. Адже саме мати є зіркою, яка освітить твій шлях у темряві великого світу. І коли ти, дорослий і сильний, видерешся на вершину, не забудь про найріднішу людину, бо саме завдяки їй ти і став тим, ким ти є.