1.Прочитайте текст. Знайдіть займенники, випишіть ті, що вказують на предмети, в групу А, на ознаки - Б, на кількість - В. 1. З давніх-давен домашнє вогнище оберігали жінки. 2. Мабуть, звідси і богиня Берегиня. 3. Берегиня! Яке точне, яке містке слово! 4. Вона оберігає членів сім;ї від неправильних дій, від зла та напасті. 5. Ми знаємо її з дня народження. 6. Бо над колискою першими бачимо її добрі й лагідні очі. 7. Одягаємо сорочечку, випрану її невтомними руками. 8. А скільки сніданків й обідів вона нам зварила! 9. Скільки ґудзиків пришила! 10. Чи зміг би хто порахувати все те, що для кожного з нас зробила мати? 11. Ми любимо її! 12. Ту богиню Берегиню, яка ніколи не вимагає від нас ніяких жертв, а сама задля нас жертвує всім, іноді навіть самим життям. 13. Її ім;я високе і величне - МАТИ А) Б) В)

Життя моїх однолітків через 100 років не можливо уявити, бо ми не доживемо до цього часу, але якщо фантазувати, то мені здається, що через стільки часу світ зробить великий крок уперед і ми разом з ним. Великий прогрес відбудеться у науковій та технологічній сфері. Наше життя  будуть спрощувати машини та роботи, не виключено, що й ми станемо на половину роботами, а може й не на половину. Дуже хотілося б щоб на той час вже винайшли ліки від тяжких, невиліковних хвороб. І всі наші знайомі, родичі та друзі були здорові. Наші сім'ї не будуть знати, що таке війна й тяжкі часи. Всі будуть жити у мирі та злагоді, винаходити все нові й нові прилади, гаджети для ліпшого існування. Вчені вирішать проблеми екології, зможуть контролювати всі процеси у природі. Згодом цивілізація розвинеться на стільки, що Земля перенаселиться й люди почнуть освоювати простори космосу задля знаходжяення житла. Всі планети підкоряться нам. Це дасть змогу не перенселяти Землю, але й не знижувати народжуваність Так, мрії мріями, але потрібно жити сьогоднішнім днем. Всі задуми будуть втілюватись по можливостям...

У кожної людини є найпам'ятніші, найдорожчі місця в житті. Для мене — це моя рідна домівка, мій дім, моя вулиця. Коли я була зовсім маленькою, мої батьки одержали квартиру в новому районі на вулиці Дружби Народів. Я вважаю, що ця назва символічна, адже саме дружба між людьми є запорукою найкращих почуттів: дружба перетікає в любов, без дружби немає вірності, з дружби починається людяність.

Дванадцять років тому на місці кукурудзяного поля і колгоспних ферм "виріс" молодий житловий масив. Білі багатоповерхівки височіли над землею, ніби торкаючись хмар рогачами телеантен, і самі нагадували хмари. Я і мої ровесники зростали разом із цим районом, тут нам усе близьке і знайоме.

Наша вулиця пряма і широка. Улітку тут багато зелені, адже на один бік припала лісосмуга, перетворена на затишну алею. З іншого, сонячного боку,— завжди багато квітів, проте і дерева за дванадцять років вже встигли підрости. Край вулиці виходить у поле. Із вікон верхніх поверхів відкривається чудовий краєвид — неосяжні зелені поля, які на початку літа золотяться соняшниковим сяйвом. Інший край вулиці впирається у широку автомобільну магістраль, за якою починаються приватні забудови. Хоча одноповерхові будиночки і претендують на оригінальність архітектури, я люблю багатоповерхівки. Особливо приємно дивитися на дев'ятиповерхівки з візерунками біля дахів — це будинки поліпшеного планування. Вони виділяються своєю оригінальністю. Вулиця дуже довга, а з обох її країв розташувалися "Універсами". їх спроектовано майже однаково, тому вулиця набуває своєрідного обрамлення.