1. Простий дієслівний присудок ужито в реченні А) Суха морська трава може шелестіти під ногами.
Б) Село стоїть у всій своїй одвічній красі, душевній просвітленості.
В) Нам треба триматись разом.
Г) На Великдень перший раз зозуля може закувати.
2. Складений дієслівний присудок вжито в реченні
А) Поговорили на раді та й розійшлись, забули.
Б) На Січ почали вчащати посли від турка.
В) Давнє золото було розміняно на мідяки дрібних, а інколи приватних починань.
Г) Турки рідко користались із рушниць.
3. В якому з поданих речень є іменний складений присудок
         А) Земля почала зеленіти тендітною травою.
         Б) Я вірші почав писать під вечір золотий.
         В) Як прагне людство в злагоді іти назустріч сонцю, радості й труду!
         Г) Ми чисті перед совістю, нащадками й планетою.
4. Іменну частину складеного присудка виражено прикметником у реченні
         А) А церква й довкола церкви – мов великий живий квітник.
         Б) Що в тебе вийшло – тарантас чи дишло?
         В) Добре діло – правду говорити сміло.
         Г) Вечір був м’який, теплий, настояний на степових пахощах.
         Д) Мабуть, природа створила хлібну зернину в мить високого натхнення  , яке
витратила вона й на саму людину.
5. Складений дієслівний присудок ужито в реченні
         А) Почало рясно осипатися на бульварах Києва жовтогаряче листя.
         Б) І в чи не найголовнішому слові нашої мови „життя” предки не лише воздали
заслужену хвалу житу-годувальнику, а й визнали його правічні заслуги в долі людства.
         В) І в зернину, у цей маленький тугий злиточок матерії, стільки вкладено життєвої
енергії, добра, безсмертя, що його таїна й досі здається нам магічною.
         Г) Людей, які прийшли з доброю місією, із чистим серцем чи доброю новиною на
нашій землі завжди зустрічали з хлібиною на вишитому рушничку.
         Д) Одвічним спокоєм, урівноваженістю віяло від усього, що впадало Григорію в око.

«Тільки сміливим підкоряються моря». Головний герой роману «П’ятнадцятирічний капітан» - Дік Сенд. Він був сиротою, виріс у дитячому будинку. Хлопчик був дуже обдарованим. У чотири роки він навчився читати, писати й рахувати. Ще змалечку його вабило море. У вісім років він пішов юнгою на корабель, який плавав у Південних морях. Тут він став навчатися моряцького ремесла. Офіцери залюбки ділилися своїми знаннями та досвідом із допитливим, здібним хлопцем. Згодом капітан Халл познайомив відважного хлопця- з каліфорнійським судновласником Джеймсом Уелдоном. Той зацікавився сиротою і віддав Діка до школи в Сан-Франциско. У школі Дік особливо захоплювався географією та історією подорожей. На китобійній шхуні «Пілігрим» Дік був матросом. Адже справжній моряк повинен добре знати і китобійний промисел. Дік був щасливий, що вирушив у плавання на судні свого благодійника Джеймса Уелдона. Кораблем командував його покровитель капітан Халл. Робота моряка підготувала хлопця до життєвої боротьби. У п’ятнадцять років він уже міг брати на себе відповідальність і доводити до кінця свої задуми.На борту «Пілігрима» також перебували місіс Уелдон, її,маленький син Джек, зен Бенедикт. Пізніше у відкритому океані на уламках судна «Пілігрим» підібрав п’ятьох негрів. Приємне життя на шхуні перервав трагічний випадок. Капітан Халл, боцман і матроси загинули під час полювання на кита. На борту «Пілігрима» залишився лише один моряк - Дік Сенд, п’ятнадцятирічний новачок. Тепер він став капітаном. Юнак розумів, яку велику відповідальність бере на себе. Але іншого виходу не було. Дік Сенд багато чого вмів робити на кораблі, однак йому ще бракувало знань. Йому важко було визначити місцеперебування корабля в океані, проте він не злякався. Він розумів, що доля корабля і всіх його супутників була у його руках.І Дік зміг би привести шхуну до берегів Америки, якби не підступність Негоро. Кок Негоро підклав під єдиний на кораблі компас шматок заліза. Через це стрілка почала показувати неправильний напрямок. Тому замість Америки корабель прибув до Африки. Коли судно підходило до африканського берега, здійнявся сильний вітер. Тільки завдяки винахідливості юного капітана усі пасажири опинилися на березі неушкодженими, хоча «Пілігрим» розбився. Багато небезпечних пригод довелося пережити команді «Пілігрима» в Африці. Але і на суші Дік відчував себе відповідальним за долю людей, які довірилися йому. Потрапивши в неволю, він переживає за долю місіс Уелдон та маленького Джека більше, ніж за власне життя. Він ні на мить не залишає надії на втечу з полону та повернення до Америки разом зі своїми друзями.Нарешті у цій небезпечній подорожі настав щасливий кінець. Дік Сенд, місіс Уелдон, Джек, кузен Бенедикт, Геркулес повернулися до Каліфорнії. Але цей щасливий кінець не прийшов сам собою. За нього боролася вся команда «Пілігрима». А той, хто сміливо долає перешкоди, завжди перемагає. Після повернення у Сан-Франциско юнак завзято взявся до навчання. У вісімнадцять років він із відзнакою закінчив мореплавну школу і став капітаном. У мене немає сумнівів у тому, що Дік Сенд буде прекрасним капітаном. Бо він ніколи не пасує перед труднощами, ніколи не залишає товаришів у біді, сміливо зустрічає небезпеку та любить море.

     Свято Матері відзначають люди всього світу. Воно припадає на другу неділю травня, коли природа-матінка вбирає свою землю весняними квітами. 
     Ще в 1903 році молода американська жінка з Філадельфії Анна Джервіс звернулася до  влади, щоб присвятити один день у році особливому вшануванню матерів.
     Що може бути прекраснішим від того дня, коли до рідного дому, мов ластівки до гнізда, злітаються діти, онуки, правнуки. Злітаються, щоб низько вклонитися матері, заглянути в її ясні очі, поцілували натруджені  руки.