1).Речення, ускладнене відокремленим означенням, утвориться, якщо до частини «Друзі підійшли до тенісного корту...» додати фрагмент А) ..коли вже вечоріло.

Б) ...огородженого металевою сіткою.
В ..й побачили свого тренера.
Г)...незважаючи на ремонтні роботи.

2) Кому треба поставити після виділеного слова (сполучення слів) у реченні

А) А втім відповіді на це питання поки що не було.

Б) Насамперед треба перевірити зарядний пристрій.

В) Принаймні мені ще є над чим працювати.

Г )Усе ж таки Катря прийшла вчасно.​

Протягом життя розуміння сенсу життя може змінюватися. Так, наприклад, якщо в юності людина бачить сенс свого життя у веселому проведенні часу з друзями, то у зрілому віці його цінності можуть дуже змінитися, і він починає бачити сенс життя в сімейному щасті, спокої, затишку.
Трапляється і так, що іноді людина втрачає сенс свого життя. Це складне і важке випробування, в ході якого йому доводиться переосмислити все прожите їм життя в пошуках нового сенсу. Адже людина без сенсу життя - духовно мертва людина. Втрата життєвого сенсу робить життя людини безцільним і марним. Проживаючи таке життя, людина просто не може бути щасливою.

Ну який сенс в таких словах, як «от», «типу», «так сказати», «коротше», «ну…», «як би» і тому подібних? До слів-паразитів відносяться «эканья» і «меканья», коли мовець заповнює паузу звуками «м-м-м…» або «е-е-е…» для того, щоб зібратися з думками.

Тим не менш, є кілька причин, що спонукують людей до їх вживання. Одна з них ― логофобия, страх виступати на публіці або говорити з незнайомими людьми. Вона притаманна людям з низькою самооцінкою, які не впевнені в собі і побоюється негативної реакції оточуючих на свої слова. Слова-паразити допомагають їм виграти час, щоб обдумати наступну фразу. До вживання таких слів вдаються і люди з низькою швидкістю мислення.