1. Розкажіть про перебування Т. Шевченко в Петербурзі (коротко 4-5 речень) 2. Хто сприяв викупу Т. Шевченка з кріпацтва?
3. Які емоції і почуття передано у вірші "Думка"? Чому козак опинився на чужині?
4. З якою метов Т. Шевченко ввів у вірш "Думка" образ журавлів?
5. Який пейзаж змальовано в поемі "Іван Підкова"? З якою метою?
6. Як ліричний герой ставився до героїв поеми "Іван Підкова"? З чого це видно?
7. Опишіть козацького ватажка Івана Підкову з однойменної поеми Т. Шевченка. Які в нього стосунки з підлеглими? Підкріпіть свою віідповідь конкретними рядками з твору.
МОЖНО БРАТИ ІНФОРМАЦІЮ З ІНТЕРНЕТА

1Думати - дум(корінь) а(суфікс) ти(суфікс).

У цьому слові немає закінчення, тому, що воно у неозначенній формі.

2Переїхати - пере(префікс) їх(корінь) а(суфікс) ти(суфікс)

3Тихий - тих(корінь) ий(закінчення)

4Таксі - все слово корінь.

5Чудовий - чуд(корінь) ов(суфікс) ий(закінчення)

6Поні - все слово корінь

7Шосе - все слово корінь

8Малесенький - мал(корінь) есеньк(суфікс) ий(закінчення)

9Юннат - Юн(корінь) нат(корінь)

10Тихесенький - тих(корінь) есеньк(суфікс) ий(закінчення)

11Прекрасний - пре(префікс) крас(корінь) н(суфікс) ий(закінчення)

12Поні - все слово корінь

13Милий - мил(корінь) ий(закінчення)

14Гарний - гар(корінь) н(суфікс) ий(закінчення)

15 Колібрі - все слово корінь

Якось теплим вересневим днем ми з друзями ходили до лісу. Припікало гаряче сонечко. Над нами світилося прозоре й чисте блакитне небо. Від подиху легенького вітерця шелестіло жовтогаряче листя.

Ліс стояв урочистий. Сонячні промінці падали на листя, створюючи гармонійну й святкову атмосферу.

Ми дуже старанно шукали грибів, але не знайшли їх. Мабуть, з причини того, що довго не було дощу й земля потріскалася та пересохла.

Скоро ми натрапили на кущі, які рясніли горіхами. Ми взялися збирати горіхи зі справжнім завзяттям. На жаль, ми не помітили, що за лісом причаїлася небезпека.

Страшний вітер налетів зненацька. Дерева захиталися. Вогняна сліпуча блискавка розітнула хмари. Ми розгубилися: бігти додому далеко, а лишатися в лісі небезпечно. Дощ полився, як із відра. Вітер шаленів у верхівках дерев. Здавалося, що майже останній осінній грозі не буде кінця.

Ми дочекалися. Вітер вгамувався. Дощ ущух. Ми були мокрі до останньої нитки. Зате як радісно було нам іти по розмоклій землі, несучи повні кошики справжніх лісових горіхів.

(если постараешься то війдет на 1,5 страницы)