1 Розставте пунктуацію та зробіть синтаксичний аналіз речень.
Відвертість завжди чиста як сльоза та треба знати з ким відвертим бути бо плідність піділлє тобі отрути і ти зів’янеш як тонка лоза. Думав доля зустрінеться спіткалося горе. Забудеш рідний край тобі твій корінь всохне.
2 Прочитайте текст. Визначити тему й основну думку (ПИСЬМОВО) Поділіть його на абзаци.
Символ страдництва і міці. Нарівні з тополею дуб згадується з тими деревами, під якими проносились язичницькі жертви. Збереглася і донині повага до рослинного царства. Дуби живуть до тисячі років. Їх шанують як святиню і християни, і мусульмани. Дубове листя, як і вінок з тернини, символізує страждання Христа. Наші дуби могутні. Сягають вони до 40 метрів заввишки. У поодиноких крона крислата, розлога, а стовбур – майже у три обіймища. Такі дуби заслуговують шани як пам’ятки природи та історії, адже за їхнього життя змінилося кількадесят людських поколінь (А. Топачевський).
Кожну епоху розвитку людства визначає моральної свідомості, який виступає домінуючим даного часу, певного народу, конкретних соціально – економічних умов. В усі часи людство надзвичайно обережно, делікатно ставилося становлення духовності особистості, адже міцному ґрунті духовності, моральності, культури зростає особистість відповідальна думку, , вчинок.
формування духовних цінностей студентської молоді є досить актуальною в . Сьогодні виступає активною силою політичних змін і залежно від того, які цінності вона у ці зміни, яку культуру впроваджує, багато в чому залежати майбутнє суспільства, його , напрям трансформації. Суспільство зацікавлене в тому, щоб ці цінності і були демократичними. Їх формування – завдання актуальне і таке, що потребує нагальної уваги.
Поняття "духовність", "духовний" сьогодні вживають кожному кроці. Гуманітарні науки, виховна діяльність спрямовані формування "духовного розвитку особистості", публіцистика закликає формування "духовних основ" життя і суспільства, зростання національної самосвідомості, взаємозв’язок освіти і церкви прискорив процес відродження духовності в її релігійно – конфесійному розумінні.
Розбудова української державності, проведення реформ, побудова громадянського суспільства неможливі без розвитку української духовності. Протягом років незалежності нашої країни основним завданням державного управління був розвиток економіки, тому вирішення проблем у духовній сфері суспільства відбувалося залишковим принципом. Відсутність чіткої програми духовного відродження українського суспільства гальмувало втілення будь-яких реформ у всіх сферах суспільного життя. Пріоритетною сферою у духовності і культурному розвитку суспільства була і залишається освіта. Тому головне завдання сучасної освіти – це розвиток духовної культури особистості, що в підсумку стає основою формування і становлення особистості.
духовності й духовної культури молодої людини завжди хвилювала й хвилює кожного педагога, вихователя, куратора, адже формування її духовної культури – це ще й формування її свідомості, світогляду, включення в економічне, політичне, культурне життя народу, уклад життя сім’ї, нації.
Оволодіння студентською молоддю духовною культурою підносить свідомість особистості вищий щабель, наповнюють життя й діяльність високими громадськими цілями. Духовність зміцнює єдність усього суспільства, забезпечує подолання труднощів шляху його розвитку.
Духовно – моральне виховання молоді – це водночас велика відповідальність і джерело зміцнення нації. Духовно – моральний потенціал складають загальнолюдські та християнські цінності, моральні норми, які є регуляторами взаємовідносин у суспільстві. Звичайно, людина не може жити тільки рахунок духовних цінностей. Але сучасна взагалі не бачить сенсу в духовності. Це певною мірою пов’язано із вихованням, а також середовищем, в якому людина реалізовується, суспільством, в якому вона живе. У теперішній , коли є можливості духовного зростання, сучасні молоді люди не потребують цього.
Потреба у спілкуванні, активному відпочинку зникає, адже зміну приходять віртуальні Інтернет-мережі, які пропонують молоді спілкування не виходячи із дому. Тому сьогодні необхідні більш дієві засоби залучення молоді джерел духовного, вічного, нетривіального, а також пробудження і подальшого духовного розвитку індивіда потрібно створити відповідні умови.
І питання це надзвичайно важливе, оскільки духовність – це творча спрямованість, наснага, енергія людини, її здатність самоусвідомлення себе як особистості. У практиці виховання пропонуються нині різні технології формування духовності молоді. Це і духовна реабілітація особистості через засоби масової інформації, через проникнення у світ мистецтва, через живе спілкування, позанавчальна виховна робота.
В Україні змішані сім’ї становили лише дві цілих і сім десятих відсотка. 2) Складні сім’ї могли нараховувати до двадцяти — двадцяти п’яти осіб. 3) Селянські та заробітчанські сім’ї вирізнялися високою народжуваністю — у середньому по п’ять-сім дітей, хоча траплялося й десять-дванадцять. 4) Важлива роль жінки в сім’ї відображена в приказці: «Чоловік за один кут хату тримає, а жінка — за три». 5) Першим у сім’ї до столу завжди сідав батько. 6) У сім’ї з восьми років учили молотити ціпом, а з дванадцяти — косити… (З кн. «Українське народознавство»).