1. Складним є речення: а) День стояв сірий, глухий, важкі темно-сизі хмари висіли низько над землею.
б) Я знав міста, ліси і гори і в морі бачив кораблі.
в) І, налякані нашою ватагою, налякані нашими батогами-голосами, то з-під одного, то з-під другого куща схоплюються зайці, прудко біжить униз.
г) Стоять розпашілі, зачувши весну, верболози.
2. У реченні На леваді вже темніли і зросталися дерева під ногами перехитувались роса й туман а над усім світом стояла така тиша що було чути як плакала надламана гілка.
а) три; б) чотири; в) п’ять; г) шість.
3. Складносурядним є речення:
а) Осінній лист впаде мені до ніг, прозорий звук замре на видноколі.
б) Ти кров свою загубиш до краплини, але землі ції не віддаси!
в) Ви знаєте, як липа шелестить у місячні весняні ночі?
г) Я чув: надходить та година, коли все йде у буйний ріст.
4. Складнопідрядним є речення:
а) Сашко стояв посеред двору, перед ним у пожовклій траві біліли дві стежки.
б) Прожектор небо розсікає, і золоті аерозграї в його промінні мерехтять.
в) Наступили ті осінні, тихі та смутні дні, коли сонце світить і не гріє.
г) Марко, мов заморожений, ще довго придивлявся до доріг.
5. Безсполучниковим складним є речення:
а) Лечу, лечу, а вітер віє; передо мною сніг біліє, кругом бори та болота, туман, туман і пустота.
б) І піснею сонце віта тракторист, що рідною лине землею.
в) Не русалонька блукає – то дівчина ходить.
г) Тому ця осінь здається нам весною, що в рідній стороні нам стало краще жить.
6. Складним реченням з різними видами зв’язку є речення:
а) Коли ти маєш перли, то й розум май і перед свинями не розкидай.
б) Час – найлютіший кат якраз тому, що він – найгуманніший лікар.
в) Коли невірний друг тихенько зрадить, коли немає ради і розради, коли усі вже спалено мости, я вистою, бо є у мене ти.
г) Ранні гречки біліють, як клаптики снігу, а пізні тільки вилазять, і на листочках у них мокра земля, яку вони ледве пробили.
вулиця мого дитинства
у кожної людини є найдорожчі місця в житті. для мене — це вулиця, на якій я виросла. зараз живу далеко звідти, але завжди пам'ятаю про неї і повертаюся туди.
це маленька затишна зелена вулиця носить назву «соборна». духмяні грона білих акацій, п'янкий аромат жовтих лип, пухнастий цвіт струнких тополь, чарівні листя кленів — такою запам'яталася моя вулиця.
наш колишній триповерховий будинок стоїть у затишному місці. у маленькому зеленому дворі багато яскравих квітів.
запам'ятався мені на нашій вулиці і старовинний білий будинок із колись розкішним, а тепер, на жаль, занедбаним садом. де-не-де збереглися маленькі одноповерхові будиночки в квітучих деревах і густих кущах.
нещодавно ми з мамою ходили нашою вулицею. початок її веде від дніпра, від нашої улюбленої набережної з красивим пам'ятником — гордим вітрильником. у кінці вулиця знов повертає до річки через відому алею слави.
яка краса на соборній восени! дерева стоять у багряному, жовтому листі, яке потихеньку спадає додолу. йдеш по ньому, наче по прекрасному м'якому килимі. з дніпра доноситься свіже повітря. відчуваєш незвичайний спокій і повне злиття з природою. такий мій рідний куточок у херсоні — вулиця соборна.