1. Складносурядне речення утвориться, якщо серед варіантів продовження речення Сонце заходило... вибрати:
Розкидаючи рожеві плями по піску. б. І тепло разом із собою забирало.
І надворі починало вже темніти
І накладало ніжні сліди на берег.
2. Складнопідрядним зі з'ясувальною частиною є речення:
Література, яка мала Тичину й Довженка, не має права збідніти.
б. Спинюсь я і довго буду слухати, як бродить серпень по землі моїй.
І як за сонцем повертає сонях, так довго вслід чомусь дивились ми.
Мирон бережно підступав до станції, де вже потяга не було.
3. Перед виділеним сполучником треба поставити кому в реченні (розділові знаки пропущено):
Ну хто не грав його і хто не слухав?
б. Десь коні ржуть і глухо грають сурми.
У полі сонце і в селі все залито гарячим сяйвом. Г.Вже червоніють помідори і ходить осінь по
траві.
4. НЕ ТРЕБА ставити тире між частинами складносурядного речення (розділові знаки пропущено):
Пройшла гроза і ніч промчала.
б.Глянуть не встигнеш і вік промайне.
Зросли заводи і міста і відступили хащі. г.Дунув вітер понад степом і сліду не стало.
5. Складне речення з підрядним обставинним часу утвориться, якщо частину коли випікають
паску вписати замість крапок у реченні:
Я дуже люблю день...
б.
Відчуття свята посилюється...
Завжди збираємося того вечора...
Нагадай час..,
6. Складнопідрядним із підрядною частиною причини є речення:
А. Хоч була ще зима. Але в газетах все частіше писали про підготовку до посівної.
б. Коли я смуток свій на струни клала, з'явилась ціла зграя красних мрій.
В. На морі ставало темно, тому що з берега насувала важка чорна хмара.
Г. Все важче знаходити квіти , мед яких обіцяє бути цілющим.
Я народилася та живу в Україні, це моя Батьківщина, мій улюблений куточок Землі. Я дуже люблю мальовничу українську природу. Безкрає синє небо, яскраве сонечко, густі трави та квіти, міцні стрункі дерева. В усі пори року вони для мене найпрекрасніші в світі. Хоч, я впевнена, на Землі є багато красивих місць, не схожих на мою країну, і для тих, хто там народився, вони – найгарніші. І я б також хотіла подорожувати та побачити всі дива світу на власні очі.
Тут, в моєму рідному краю, живуть мої найближчі люди – батьки та друзі, знайомі та сусіди. Завдяки ним я відчуваю себе частиною життя, почуваю себе як удома – потрібною та коханою. Люди, що живуть поруч зі мною, розділяють ті ж радощі, турботи та сподівання, незважаючи на те, хто вони за національністю та якою мовою розмовляють. Бо рідний край – це не місце на карті, не держава навіть, це кохання в серці.
Мій рідний край – це мова, пісні, книжки. Це знайомі з дитинства казкові герої. Це найперші спогади про власне життя. На мою думку, втратити все це – величезне горе. Згадуючи про людей, яким доводилося залишати Батьківщину та жити на чужині, я можу уявити, як важко їм було. А ще гірше – бачити свій рідний край у занепаді, зруйнованим війною…
Усі ми на Землі – добрі сусіди, кожен з нас іде непростим шляхом власного життя. Ми маємо поважати одне одного. Я хочу, щоб ми жили мирно, щоб назавжди зберегти недоторканими дорогі для нас рідні місця, що для кожного з нас свої власні.
Невже можна все це покинути і поїхати на чужину, де нема таких чудових краєвидів, розумних, доброзичливих та веселих людей, мелодійної та цікавої мови!Read more: http://ycilka.net/tvir.php?id=877#ixzz41eaJuqCm
Объяснение:
Мова – найбільший скарб будь-якого народу. Тисячоліттями, віками, роками плекала її земля предків, передавала з покоління в покоління, вкладаючи дедалі більше народну душу і водночас формуючи її. Досвід людства упродовж тисячоліть переконливо доводить, що занепад мови – це зникнення нації. Якщо ж мова стає необхідною і вживається насамперед національною елітою – сильною і високорозвиненою стає нація і держава. В день шанування пам’яті Нестора-Літописця ми святкуємо День української мови і писемності. І щорічно, відзначаючи це свято, гуртуємось задля відродження духовності, зміцнення державності, формування громадянського світогляду.