1. Сонця так багато що аж небо побіліло від нього (Олесь Гончар). 2. Скільки хвиль у бурхливому морі стільки співія у серці моїм (Леся
Українка). 3. Треба так звалити дерево щоб кряжиста дубина, гуркнувши
на землю, не зламала і не пошкодила інших дерев (В. Близнець). 4. Хма-
ри повзли так низько що перехожі несподівано виринали з них і так само
несподівано тонули (В. Симоненко). 6. Тарас був такий схвильований що
йому аж перехоплювало подих (В. Ткаченко). 7. Голос так дзвенить,
плете шовки-узори що серце завмира (А. Малишко).
II. Побудуйте схеми речень.
Плекаймо рідну мову
Мудрі люди кажуть, що немає народу без історії, та це ще більше стосується мови. Мова забезпечує народові неповторність, історичну спадкоємність, зберігає його культуру. Рідна мова є основою родоводу, єднає рід і сім'ю. К. Д. Ушинський відзначав: "Коли зникає мова — народу нема більше!"
Заборона української мови спричинила зникнення у небуття кількох десятків років нашої історії. У житті народу рідна мова й рідний край є нероздільними поняттями. Здавна через мову народ виявляв поняття моральності, а найважливіші з них — вірність і відданість, честь і чесноти, щирість і добро, взаємність, пошана і повага, мир і злагода, дружба і товариськість.
Для того, щоб мова могла прийти нам на до ми повинні постійно дбати про неї. Добру пораду українцям дав М. Рильський у поезії "Мова":
1) ті, у яких подвоюється буква н: Бездоганність,лавинний,антенний, годинник,огненний, страше́нний,латунний,однозмінний, височе́нний,
адресованний,електронний,незбагне́нний,реформенний, незнищенність,ешелонний
2) ті, у яких вона не подвоюється: скажений, левиний, освітленість,вогняний, олов’яний,щеплений, орлиний,горохвяний,тьмяний,умотивованість,єдиний
Ключ:
Благословенне слово, що гартує! Леся УКРАЇНКА