1) Спишіть, розкриваючи дужки. Позначте орфограми. Зробіть синтаксичний розбір остан-нього речення.
Село виглядало, як (із)під води, бліде світло лиш де-не-де блимало (крізь)млу. Спочатку морок (по)ліз (із)(по)між очеретів, а за ним дихнули озерця й купини білим туманом. (Із тв. М. Коцюбинського) Машина круто (в)зяла (з)місця, (по)стрибала (на)вибоях, (з)никла (за)горою. (С. Скляренко) Тече вода (із)за гаю та (по)під горою… (Т. Шевченко) (На)високих обочинах, (по)руч (з)липами, (по)виростали вікові дуби і встеляють жолуддям рівно чотири версти шляху. (М. Стельмах)
2) Запишіть прийменники, розкривши дужки.
По(перед), (з)огляду на, (по)за, (з)перед, (за)мість, (у)зв’язку з, (у)продовж, (на)прикінці, (з)поміж, (на)відміну від, (у)напрямку, (про)між.
3. Вибірково-розподільний диктант.
Запишіть похідні прийменники в три колонки: 1 — разом, 2 — окремо, 3 — через дефіс.
Десь селом, на гонах далеких, гасло сонце. Вилізли тіні із садків, з-під стріх, із-за повіток. Лише на димарях та на вершках дерев ще промінь останній. На дзвіниці бовкнув дзвін… Мов хто випустив по одному жовтих птахів, і летіли вони один по одному понад хатами на ліс. Через хвилин десять, може, більше, зайшов і Давид у млин. Слідом за ним Матюха всунувся у двері. Цей — пика з-під кудлатої шапки, мов здоровенний баклажан червоний. Він пройшовся поміж селян, зірко спідлоба роздивляючись. Підняв голову Матюха й очима п’яними важко поліз по обличчях селян — на передніх партах і в глиб класу. Біля вікна — на Тихонові та на Давидові потоптався поглядом. Час од часу стара Мотузчиха захлиналась кашлем під комином. Давидові одразу стало якось не по собі, і він уже відчув, що не скаже, як думав: щиро, по-товариському. Саме до землевпорядкування готувались, із дня на день ждали в село землемірів. (За А. Головком)
Не дивіться на Україну, як на землю своїх батьків. Дивіться на неї, як на землю своїх дітей. І тоді прийдуть зміни… (Святослав Вакарчук) [Не дивіться, дивіться, прийдуть - присудки, на Україну, на землю, батьків, на неї, дітей, зміни - додатки, тоді - обставина, своїх - означення.]
Україна починається з тебе. (Чорновіл В. М.)[Україна - підмет, починається - присудок, з тебе - додаток.]
Україна — це вічність, не тільки сьогоднішня, але передусім майбутня й минула. (Ярослав Стецько)[Україна - підмет, вічність - присудок, все інше - означення.]
Свою Україну любіть. Любіть її…Во врем’я люте. В останню тяжкую минуту За неї Господа моліть.(Т. Шевченко) [Любіть, моліть - присудки, Україну, Господа, її - додаток, люте, тяжкую - означення, во врем*я, в останню минуту - обставини. ]
-привіт
-давно не бачились !
-так звичайно!
-як твоя бабуся ?
-ох ! ще хворіє
-мені дуже жалко її!
за підтримку !
-а ти вже прочитала книгу яку я тобі подарувала ?
-так звичайно !
-ну як ? цікава ?
-звичайно! там такі цікаві подорожі !
-я дуже рада що тобі сподобалося !
ДДД ( дзвонити телефон )
-алло! мамо ! привіт ! додому ? добре ! Йду ! вибач мені
потрібно йти додому доглядати за бабусею !
-тоді БУВАЙ!!
-Бувай
Бачились - минулий
хворіє - теперішній
прочитала - минулий
подарувала - минулий
йти - теперішній
доглядати - майбутній