У своїх творах Жуль Верн показує нам стійких, хоробрих та шляхетних героїв. Серед них були капітани Немо і Грант, а в творі "П'ятнадцятирічний капітан" — Халл та юний Дік Сенд.
Дік Сенд був сиротою, але йому в житті зустрілися добрі люди, які до хлопчику не тільки вижити, але й обрати вірний шлях у житті. А мріяв Дік про море, тільки про море. Тому не цурався ніякої роботи на кораблі. Безумовно, не тільки працелюбність була притаманна Дікові. Хлопець був розумний: у чотири роки вмів читати, рахувати, писати, а на шхуні "Пілігрім", де він був юнгою, зарекомендував себе вправним, витривалим матросом, стриманим і відповідальним. Ось чому капітан Халл, коли вирушив полювати на кита, доручив корабель Діку.
Сталося нещастя: капітан разом з моряками загинув. Дік взяв усю відповідальність за життя команди й пасажирів на себе. Йому довелося пережити дуже багато пригод, але він мало думав про себе, вболіваючи за долю місіс Уелдон, маленького Джека та інших друзів.
Дік виявився кмітливим, мужнім, добрим, справедливим. Поруч з ним навіть дорослі почувалися впевненіше. Про нього можна сказати, що він став капітаном своєї долі, справжнім капітаном.
Що ж йому стало у пригоді? Знання, досвід, любов до професії і людей, розум, стійкість, витривалість, чесність. Можна було б назвати ще багато рис, але на перше місце, безумовно, слід поставити велику відповідальність не тільки за себе, але й за інших.
Вулиця Адміральська — головна вулиця в перше сторіччя існування Миколаєва. Назва запропонована поліцмейстером Павлом Федоровим у 1822 р., але не затверджена генерал-губернатором Миколаєва адміралом Олексієм Грейгом. Повторно запропонована поліцмейстером Григорієм Автономовим. Затверджена адміралом Михайлом Лазарєвим в 1835 р. Назва дана по будинку головного командира Чорноморського флоту (1793 р.), від якого починалася ця вулиця. Оскільки флотом командував адмірал, то його будинок у просторіччі називали «адміральським». Звідси й пішла назва вулиці.
На цій вулиці мешкала міська знать — офіцери морського відомства, чиновники, купці. Тут будували красиві кам'яні дво- і триповерхові будинки, адміністративні будівлі, торгові приміщення.
Замощення вулиці Адміральської почалося в 1820-ті роки. Довгий час вона не мала освітлення, а лише в 1823 році, починаючи від будинку головного командира Чорноморського флоту і до штурманського училища, що знаходилося за будівлею 2-й жіночої гімназії, були встановлені гасові ліхтарі.
Після революції, в 1920-ті роки, перейменовано у вулицю Карла Маркса. До 175-річного ювілею міста вулиці повернули історичну назву — Адміральська.
У своїх творах Жуль Верн показує нам стійких, хоробрих та шляхетних героїв. Серед них були капітани Немо і Грант, а в творі "П'ятнадцятирічний капітан" — Халл та юний Дік Сенд.
Дік Сенд був сиротою, але йому в житті зустрілися добрі люди, які до хлопчику не тільки вижити, але й обрати вірний шлях у житті. А мріяв Дік про море, тільки про море. Тому не цурався ніякої роботи на кораблі. Безумовно, не тільки працелюбність була притаманна Дікові. Хлопець був розумний: у чотири роки вмів читати, рахувати, писати, а на шхуні "Пілігрім", де він був юнгою, зарекомендував себе вправним, витривалим матросом, стриманим і відповідальним. Ось чому капітан Халл, коли вирушив полювати на кита, доручив корабель Діку.
Сталося нещастя: капітан разом з моряками загинув. Дік взяв усю відповідальність за життя команди й пасажирів на себе. Йому довелося пережити дуже багато пригод, але він мало думав про себе, вболіваючи за долю місіс Уелдон, маленького Джека та інших друзів.
Дік виявився кмітливим, мужнім, добрим, справедливим. Поруч з ним навіть дорослі почувалися впевненіше. Про нього можна сказати, що він став капітаном своєї долі, справжнім капітаном.
Що ж йому стало у пригоді? Знання, досвід, любов до професії і людей, розум, стійкість, витривалість, чесність. Можна було б назвати ще багато рис, але на перше місце, безумовно, слід поставити велику відповідальність не тільки за себе, але й за інших.
Вулиця Адміральська — головна вулиця в перше сторіччя існування Миколаєва. Назва запропонована поліцмейстером Павлом Федоровим у 1822 р., але не затверджена генерал-губернатором Миколаєва адміралом Олексієм Грейгом. Повторно запропонована поліцмейстером Григорієм Автономовим. Затверджена адміралом Михайлом Лазарєвим в 1835 р. Назва дана по будинку головного командира Чорноморського флоту (1793 р.), від якого починалася ця вулиця. Оскільки флотом командував адмірал, то його будинок у просторіччі називали «адміральським». Звідси й пішла назва вулиці.
На цій вулиці мешкала міська знать — офіцери морського відомства, чиновники, купці. Тут будували красиві кам'яні дво- і триповерхові будинки, адміністративні будівлі, торгові приміщення.
Замощення вулиці Адміральської почалося в 1820-ті роки. Довгий час вона не мала освітлення, а лише в 1823 році, починаючи від будинку головного командира Чорноморського флоту і до штурманського училища, що знаходилося за будівлею 2-й жіночої гімназії, були встановлені гасові ліхтарі.
Після революції, в 1920-ті роки, перейменовано у вулицю Карла Маркса. До 175-річного ювілею міста вулиці повернули історичну назву — Адміральська.