1.Так-от, у Сквирі, в тихій книгозбірні, живе мій друг старий казкар вечірній (М.Рильський). 2. І лиш могили древні дідугани нагадують колишні буйні дні (М.Драй-Хмара). 3.Ліс зустрів мене як друга (М.Рильський). 4.Серце святая святих людського організму перед допитливим оком хірурга розкрило свої таємниці (М.Коломієць). 5.Вигнані із-за Дніпрових порогів селились по наших степах та байраках люди загадкових ворожбитських можливостей так звані характерники (О.Гончар). 6.Ми пробираємось горами уламок колись сильного численного загону який ще кілька тижнів тому підготували до відправки за межі Іспанії (Ю.Покальчук). 7. У Каневі стародавньому місті й фортеці постійно стоїть один козацький полк (Г.Боплан). 8.Пристрасний мисливець палкий поборник охорони природи Остап Вишня малює свої пейзажі з прекрасним задушевним ліризмом (М.Рильський).

Обід - найрозмовніша частина дня в нашій сім'ї.Ми любимо під час обіду поговорити про наш сьогоднішній день.Буває кави поп'ємо ,а то ж .Головне обмінюємось новинами.Наша єдина головна обідня страва - смачний періг .Як мама може його смачно приготувати.Тільки слину ковтай.Правда пиріг щодня не спечеш ,ну але і так обід проходить не марно.Буває ,я часто допомагаю мамі по приготуванню.Це дуже складна та клопітка робота.Але головне задоволення людей , а не тяжка праця.Ось так проходить наш обід.Кожен в сім'ї обожнює смачні пироги моєї матусі.

1. Просте речення (тип речення).
2. Загальна характеристика: двоскладне, односкладне; ускладнене, неускладнене; повне, неповне; поширене, непоширене.
3. Характеристика граматичної основи:
• підмет (простий чи складений, морфологічний аналіз підмету);
• присудок (простий дієслівний, складений іменний, складений дієслівний, морфологічний аналіз присудка).
4. Другорядні члени речення (група підмета):
• означення (узгоджене, неузгоджене);
• додаток (прямий, непрямий);
• види обставин.
5. Другорядні члени речення (група присудка).

Просте, двоскладне, поширене, ускладнене речення. 
Ускладнюючі компоненти: порівняльний зворот — наче зачарований велетень — виконує функцію обставини дії; дієприкметниковий зворот — покритий і пронизаний наскрізь сонячним сяйвом — виконує функцію означення до підмета.