1 Тире між підметом і присудком обов'язково треба поставити в реченні а )А мова то пісня душі
б) Усі ми не в тім'я биті
в) Ця книжка не моя
в) Собор як свіча
2 Тире між підметом і присудком обов'язково треба поставити в реченні
а) У ці дні ранки тепліші
б) Ми діти сонця і добра
в) Квіти ромашки найулюбленіші
г) Ти втіленні добра
3 Тире між підметом і присудком обов'язково треба поставити в реченні
а) Читати нові світи відкривати
б) Він військовослужбовець
в) Моя сестра стала кулінаром
г) Серце не камінь
4 Тире між підметом і присудком НЕ треба ставити в реченні
а) Чесне слово то зброя
б) "Тополя" балада Т.Шевченка
в) Шість додати два вісім
г) Поле як море
5) Обрати речення, у яких тире ставимо між підметом і присудком (декілька відповідей)
Старий чоловік як подертий чобіт
Дніпро річка нашої історії
Добре говорити значить просто добре думати вголос.
Творити значить розуміти й відчувати природу
Вовк не пастух, а заєць не городник
Розставити розділові знаки. Вовк лисові не рідня. Вовк не пастух, а заєць не городник. Листопад не лютий, проте спитає, чи ти вдягнений і взутий. Чесно працювати це і є уміння . Я педагог, учитель, вихователь. Руки твої роботящі ось твоє щастя. Життя не спокійне озерце, а бурхлива річка. Рідний батько це найвища святиня у світі. Книги читати усе знати. Любити свій край це для народу жити. Слава заповідь моя. Гаї неосяжні то коси її, а ріки та річки то стьожки прекрасні. *

В історію живопису Ісаак Ілліч Льовітан увійшов перш за все як пейзажист. Льовітан – творець так званого «пейзажу настрою». Художник умів дуже тонко передати різноманітність стану природи, дати відчути всю красу навколишнього світу. На картині «Золота осінь» ми бачимо березовий гай в мідно-золотому осінньому убранні. У глибині лугу втрачається річка, на лівому березі якої стоять стрункі біло-жовті берізки і дві осики з вже майже опалим листям. Вдалині видно червонуваті вітки чагарника. Земля укрита жовтіючою травою. А на лравюм бережу річки – ряд ще зелених верб, які ніби чинять опір осінньому в’яненню. Річкова гладінь здається нерухомою і холодною. На і» і верхні води відбивається: світле небо з білими хмарами. Осінній день, зображенний художником, повний світла. У картині переважають життєрадісні світлі стіни. Майже на лінії горизонту помітні контури далеких будов, лісу, полів, що її шсівають озиминою. Пейзаж «Золота осінь» зображає иайліричнішу з пір року. «Смутна пора і чарівність. Приємна мені твоя: прощальна краса», – так сказав про золоту і тінь Олександр Сергійович Пушкін. Напевно, саме ці терміни повторював про себе Ісаак Льовітан, пра.цюючи над своїми знаменитими пейзажами. Художник іноумів осінь перш за все як свято фарб, як прощання з літом. Пейзаж цей не шівіває сумних думок лро майбутня) довгу зиму. Адже в природі все однаково удово, і кожна з пір року має свою неповторну красу. Дивлячись на картину «Золота осінь», глядач мимоволі проникається глибоим відчуттям любові до рідної природи, що дарує нам незабутні хвилини висоти насолоди прекрасним.

Коли про людину говорять, що вона не бачила смаленого вовка, то це означає, що вона є недосвідченою, не зазнавала  у житті труднощів, випробувань. Є й фразеологізм з протилежним значенням "бачити смаленого вовка". Серед інших антонімів - 
Бувати (бути) у бувальцях (проходити сувору школу життя, мати великий досвід у чому-небудь),
Бути стріляним горобцем (бути досвідченою людиною, яку важко обдурити). 
Пройти крізь огонь і воду  (іноді додається ще "мідні труби й чортові зуби") - успішно пройти багато випробувань у житті, прожити життя, сповнене пригодами.