1. Треба дзвінкий голос мати, що/б гарно співати. 2. Повідомили про/те, що зустріч відбудеться завтра.
3. Ми не розлучимось з тобою, що/б не сталось.
4. Як/би не тис мороз, а весна буде.
5. Як/би було десять рук, усім би робота знайшлась.
6. Ніч була темна, про/те тиха.
7. Футболісти не виграли матч, за/те вразили високим рівнем гри.
8. Як/що в серці є прагнення, то й камінь можна просвердлити.
9. У кого що болить, той про/те й гомонить.
10. Як/би не було мрії, праця втратила б свою привабливість.
11. Як/що трапиться, ні/на/кого не нарікай.​

Відповідь криється в самому висловлюванні,адже ни відкривши свою душу,сердце "відполірувати" розум не можливо порозумітися із суспільством. як багато людей,в наш час,дуже часто закриваються в собі,задля того щоб зрозуміти,осмислити свої помилки,поведінку,вчинки. але можна так надовго закритися,що не встигнеш оком змигнути як відцуєш - час плине без тебе,і намагаєшься наздогнати,та марно треба його наздогнати і як найшвидше. але моя думка така - треба менше закриватися в собі,і більше віддаватия світові:   почуттям,емоціям,думкам в решті-решт. і з рештой зациклившись у собі можна так самому і залишитися. потрібно якось розважати себе гулять з друзями,більше часу проводити з близькими людьми,ніколи не нехтувати їхньою увагою,читати по більше книг - ну це,звісно,залежить від самої людини: что на скільки в цьому зацікавлений. отже,на мою думку відповідь заключається у самому питанні -  "щастя твоє в тобі самому: пізнавши себе, пізнаєш усе, а не пізнаєш себе, ходитимеш у темряві"

Творчество - это не просто создание произведения искусства , как думают некоторые . Он существует среди людей в каждом отделе, на разных должностях и уровнях. Жизнь слишком коротка, чтобы скучать или быть несчастным (или и то, и другое) за такую большую часть времени, которое вы проводите без сна. Вы заслуживаете работы, которая удовлетворяет вас, затрагивает ваши страсти, приносит вам радость - по крайней мере, по большей части.

Стив Джобс однажды сказал о работе, что наша жизненная миссия “ " делать то, что любишь”, но для большинства из нас это компромисс “найти то, с чем можно смириться”.

Мы научились не раскрывать свои внутренние мысли из-за страха осуждения.