1. У реченні Гідність – це мудра влада тримати себе у руках виділено
А підмет Б присудок В обставину Г означення Д додаток
2. Установіть відповідність.
Члени речення
1 присудок 2 обставина 3 означення 4 додаток
Приклад (виділене слово)
А Козак не без долі, дівка не без щастя.
Б Козак мовчить, а все знає.
В І холод не страшний, коли козак молодий.
Г Не братайся з козаками мед пити.
Д Козакові Омелькові картопельки тепленької.
3.Поширене означення НЕ треба відокремлювати в реченні
А Осяяний сонцем перед ним лежав степ.
Б Мечем і кров’ю писані кросворди ніхто повік уже не розгадає.
В Застебнутий на всі ґудзики він був схожий на соняшник у цвіту.
Г Обігріте й трохи нагодоване пташеня нарешті поворухнулося.
Д І хрест облитий буряковим квасом під білим сонцем дивно мерехтить.
4.Поширене означення НЕ треба відокремлювати в реченні
А Земля скута морозом покрилася снігом.
Б А я у світ снігами оповитий вглядаюсь через батькове плече.
В Останній жрець печального народу бурмоче гімни складені колись.
Г Чи плем’я знищене для битви помстилось голосом співця?
Д Асфальтами залите вухо не знає імені Народ.
5.Відокремленим додатком ускладнено речення
А Має людина в собі такий живчик – бажання творити добро.
Б Дерева живими верхами врізались у голубінь, у червоний відсвіт заходу.
В Вершини гір, од снігу білі, сліпучо сяють навкруги.
Г Десь там, за морем, за туманом, уже Туреччина була.
Д Там, замість житечка, в теплеє літечко терен зацвів.
6.Відокремленим додатком ускладнено речення
А Місяченьку, наш голубонько, ходи до нас вечеряти.
Б Зло нічого не дає, окрім зла.
В Схвильовані, піднесені, під грім оркестру ми кинулися до вагонів.
Г Любіть травинку, і тваринку, і сонце завтрашнього дня, вечірню в попелі
жаринку, шляхетну інохідь коня.
Д Люблю чернігівську дорогу – весною, влітку, восени.
7.Обставину, виражену одиничним дієприслівником, треба
відокремлювати в реченні
А За вікном котилась зоря розсипаючись.
Б Сестра стояла задумавшись.
В Пішли музики по вулиці виграваючи.
Г Мовчки не озираючись ми вийшли з лісу.
Д Андрій пройшов повз нас сміючись.
8.Відокремлену прикладку вжито в реченні
А Сухі гілки – це вже вінок терновий.
Б Сивий Дніпро – ріка мого незламного народу.
В Люблю Дніпро – ріку свого народу.
Г Дістати славу – справжнє щастя.
Д Земля – як панцир черепах.
9.Відокремленою обставиною ускладнено речення
А Хлопець, упевнений у правильності своєї позиції, довго не міг змиритися з
прикрою поразкою.
Б Як людина широкого світогляду, політик не має права на будь-які прояви
нетерпимості й упередженості.
В Виконання всіх обов’язків, як і вчасне звітування про перебіг справ, є
свідченням організованості й відповідальності.
Г Цьогорічний конкурс квіткових композицій став особливим, перетворив-
шись на свято краси й добра.
Д Серце кожного може стати невичерпним джерелом добра, так потрібного для
існування світу.
10.З’ясуйте, який відокремлений член речення є в кожному прикладі.
Відокремлений член речення
1означення
2прикладка (різновид означення)
3обставина
4додаток
Приклад
А Киваючи рясною головою, зелений ліс до сонця засміявся.
Б Зіткана сонцем з добра і любові пісня – зажура моя чорноброва.
В На лівобережжі, замість верб і чагарників, видно смуги темені.
Г Заспівай, як кажуть, наостанку, щоб цвіла мелодія в устах.
Д Умитий сонцем, ген над берегами калиновим багаттям жеврів схід.
11.З’ясуйте, який відокремлений член речення є в кожному прикладі.
Відокремлений член речення
1означення
2обставина
3прикладка
4додаток
Приклад
А Бо коли, закохані в минуле, прокуняєм свій великий час, наша лінь ніколи не
розлучить.
Б Буду, мамо горда і вродлива, з тебе дивуватися повік.
В Там, у степу, схрестилися дороги, немов у герці дикому мечі.
Г Не шкодуй добра мені, людині, щастя не жалій моїм літам.
Д Чи винні ми щось комусь у житті, окрім наших батьків?
12.З"ясуйте, яким компонентом ускладнено речення.
Речення (розділові знаки пропущено)
1 Щирий людський сміх кажуть віку додає.
2 Тихо курілися луки переливаючись барвами.
3 Народи явлені у Слові достойно жити можуть на землі.
4 І нехай в'януть білі й рожеві червоні й блакитні троянди.
Ускладнювальний компонент
А вставне слово
Б однорідні члени речення
В відокремлене означення
Г відокремлений додаток
Д відокремлена обставина
батьки -це найближчі люди які можуть тільки існувати для нас у цілому світі.вони подарували нам життя піклуються про нас оберігають.ніхто не може нам замінити їх.часто ми не цінуємо наших батьків їхню турботу думаємо що це їхні обовязки піклуватися про нас.але є багато дітей які ніколи не знали своїх батьків які їх покинули або померли і вони віддали б усе щоб їх побачити.а уявіть собі що ваші батьки зникли їх просто немає.що ви тоді відчуватимете.ось бачите вони є для вас найціннішим у світі.отож кожного разу коли ображаєтеся на них подумайте щоб сталося якби їх небуло.
Рим часів імперії, як і належить світовій столиці, приголомшував величчю та красою. Місто вражало сучасників розмірами та кількістю споруд – храмів, палаців, житлових будинків. Чисельність населення Рима часів імперії сягала мільйона осіб.
Рим відзначався дуже щільною забудовою, тому будинки в декілька поверхів були життєвою потребою. На вулицях часто виникала така тіснява, що інколи забороняли в денний час їздити містом в екіпажах та возами, за винятком возів будівельників.
Навколо ринків розташовувалися невеличкі майстерні та крамниці. Вони здебільшого належали грекам, жителям Сходу та вільновідпущеникам. Найпоширенішими були майстерні, де виготовляли предмети побуту, ювелірні та ковальські вироби, а також пекарні.
У центрі Рима розташовувалася головна площа – форум. Імператори забудовували його новими спорудами: храмами, громадськими будівлями, арками, колонами, прикрашали статуями. Більшість громадян мешкала у великих багатоповерхових будинках.
Заможні римляни жили у власних одноповерхових, з усіма вигодами будинках-особняках – їх називали домусами. Бідніші городяни мешкали в багатоповерхових, багатоквартирних будинках – інсулах.
Домуси виходили на вулицю глухими стінами. Іноді вони мали відкриті приміщення – крамнички. Через передпокій мешканці потрапляли в парадний зал будинку – атрій, де господар приймав відвідувачів та гостей. Подалі від гучного атрію розташовувався відкритий внутрішній двір, де родина проводила вільний час, — тут був невеликий сад із квітами, оточений колонами, що підтримували дах. Між внутрішнім двором та атрієм міг бути розташований кабінет господаря, де зберігали ділові папери, сімейний архів. Стіни в домусах покривали штукатуркою та прикрашали фресками, а підлогу вкривали кам’яними плитами та мозаїкою.
Заможні римські громадяни засідали в суддівських установах, працювали в міській раді, виконували доручення префекта міста або імператора.
День у римлян починався зі сходом сонця. Перші години вони проводили за молитвами вдома чи в храмі. Після цього наставав час для візитів, які здебільшого робили бідні громадяни, ви щось у заможніших. Одяг римлян відзначався практичністю. Майже всі, навіть жінки та діти, носили туніки. Туніку зшивали з двох шматків тканини та стягували ременем, її колір залежав від суспільного становища людини.
Сенатори носили туніки з широкою смугою на грудях. Римські громадяни одягали зверху на туніку тогу – напівкруглий шмат матерії, яку обгортали навколо тіла. Колір тоги також залежав від становища людини та конкретної ситуації. Так, на поховальну церемонію одягали чорну тогу. Жінки поверх туніки вдягали столу або палу. Стола була чимось на зразок плаття без рукавів, а пала нагадувала тогу, й іноді жінки накидали її край на голову.
Відомо, як харчувалися римляни. На сніданок споживали хліб, тістечка з медом, оливками та інжиром. Запивали розбавленим вином або водою. На обід подавали різноманітні страви. Спочатку це були салат, редис, гриби, устриці, раки, а також сардини та яйця. їх запивали вином з медом. Потім подавали сім страв з риби, м’яса та птиці з різними соусами. На завершення обіду приносили фрукти, горіхи, медове печиво. Звісно, так харчувалися лише заможні люди римляни вживали на обід пшеничну кашу із соусами та овочами. М’ясо вони їли лише в дні свят чи жертвоприношень.
Римляни щодня ходили в терми – громадські лазні. Крім власне лазень з величезними басейнами з холодною і гарячою водою, тут були майданчики для спортивних занять, бібліотеки, зали для прогулянок та філософських бесід. Це були величезні споруди. Так, існували терми площею 12 га, які могли одночасно прийняти 1200 відвідувачів. У Римі було понад 1000 приватних лазень i 11 громадських. (500 сл.).
Объяснение: