1. У якому реченні відокремлена обставина виражена дієприслівниковим
зворотом?
а) Здоровань, крутнувшись, вивільнив свої руки з рукавів куртки (К. Падолинна).
б) Похлипавши, гармошка починає снувати й прясти розлогу мелодію (Є. Гуцало).
в) Степ мовби спочиває, вичахаючи {О. Гончар).
г) Проте в сріблястім верболозі..., не підкоривши серце прозі, співають пізні солов’ї (М. Рильський).
2. У якому реченні відокремлена обставина виражена одиничним дієприслівником?
а) Світить річка, зникаючи у маревах небосхилу {О. Гончар).
б) Виблискувала в лузі річка і, звиваючись, губилася в зелених шатах надбережного гаю (А. Шиян).
в) Степ, струсивши з себе росу, горить рівним жовто-зеленим вогнем (Панас Мирний).
г) Білий ніздрюватий деревій пахне густо і владно, пробиваючи сумовиті повіви прив’ялих трав і квітів (М Стельмах).
3. Знайдіть речення з відокремленою обставиною.
а) І холодно, й сумно, і темно навколо (О. Гончар).
б) Всюди було рівно, біло (М. Коцюбинський).
в) Незважаючи на травень, було душно, як улітку (М Коцюбинський).
г) Пенсне поблискувало то тепло, то суворо (О. Донченко).
4. У якому прикладі виділено уточнюючий член речення?
а) Різьблені тіні, плямисто перемежовані з сонячним сяйвом, швидко мерехтіли (М Стельмах).
б) Гарячі, пожовклі від болю, стелились листки восени (Д. Павличко).
в) Світить річка, зникаючи у маревах небосклону (О. Гончар).
г) В провулках, поміж тинами, клубочилася темрява (Г. Тютюнник).
5. Знайдіть речення з відокремленою уточнюючою обставиною часу.
а) Від дерева до дерева, якраз посередині, поселилася пташечка (В. Го- лобородько).
б) Метелики залітали в дім восени, перед холодами (В. Дрозд).
в) Від криниці за хатою, біля джерела, дзюрчав потічок (/. Чендей).
г) Там, у льоху, в присмерку плигали жаби (О. Довженко).
6. Знайдіть речення з відокремленим уточнюючим додатком.
а) Пахло пилом, токами, бензином (О. Гончар).
б) Незважаючи на травень, було душно, як улітку (М. Коцюбинський).
в) Старий зараз ніякої роботи не визнає, крім пасіки (М Стельмах).
г) Павутиння обснувало тополі, верби, стіжки, тини (І. Нечуй-Левиць- киії).
7. У якому реченні відокремлена обставина виражена дієприслівниковим зворотом?
а) Десь за ланами гомонів, затихаючи, грім (С. Васильченко).
б) Дрібний водяний пил, осідаючи на шибках, зливався у краплі (В. Логвиненко).
в) Двері, грюкнувши, зачинились (М Тарабарова).
г) Поспішаючи, дівчина бігла вулицею (М Тарабарова).
8. У якому реченні відокремлена обставина виражена одиничним дієприслівником?
а) Місяць підіймався все вище і вище, затьмарюючи своїм світлом зірки (І. Цюпа).
б) Я і море, прихилившись головами одне до одного, гомонимо собі (Б.-І. Антонин).
в) Пройшли двоє якихось людей, голосно розмовляючи між собою
(Гр. Тютюнник).
г) Чайка скиглить, літаючи, мов за дітьми плаче (Т. Шевченко).
9. Знайдіть речення з відокремленою обставиною.
а) Посеред протоки, посеред зоряного плеса човен темніє (О. Гончар).
б) Сікач, незважаючи на свою чималу вагу й короткі ноги, дуже швидко бігає (Остап Вишня).
в) Я часто спав у насінні, в житі, в в ячмені (О. Довженко).
г) Надворі повсюди лежала роса: на пожовклій траві осінній, на круглій павутині попід стріхою у хліві, на капустах у городі (Гр. Тютюнник).
10. У якому прикладі виділено уточнюючий член речення?
а) Дрібний водяний пил, осідаючи на шибках, зливався у краплі {В. Логвиненко).
б) Заспокоєний, я усміхнувся світу (М Стельмах).
в) Кличе дорога, легка і крута (А. Малишко).
г) На городі, поміж грядками буряків, моркви й усякої городини, вилися доріжки {І. Нечуй-Левицький).
11. Знайдіть речення з відокремленою уточнюючою обставиною часу.
а) На горі, над річкою, мирно мріє вві сні хутір з високими тополями {Л. Смілянський).
б) Восени, перед відльотом у вирій, тривожиться і табунами збирається птаство (М Стельмах).
в) Край села, у глибокій долині, біг поміж волоських горіхів струмок {М. Коцюбинський).
г) Внизу, в гущавині, було тихо, свіжо {О. Гончар).
12. Знайдіть речення з відокремленим додатком.
а) Сонце було ласкавим до води, дерев, квітів (М Стельмах).
б) Тиша була наповнена всякими звуками: і дзвінкою піснею жайворонка, і дзижчанням польових мух, і тихим мелодійним шелестом стиглого жита {М. Коцюбинський).
в) Дикі качки, крім базару, водяться ще на лугових озерах та по очеретах і тихих-тихих плесах на річках {Остап Вишня).
Ще з пелюшок пам’ятаю свою бабуню Ганну. Вона завжди вставала з ліжка після третіх півнів та одразу ставала до праці – готувала, шила, прибирала, у городі наводила лад. Бабуня казала, що її молодість припала на важкі часи. Усе необхідне для життя було потрібно заробляти наполегливою працею, з самого дитинства, ніщо не підносилося на срібному блюдечку. Але з часом це стало їй у великій пригоді, адже вона звикла до праці, казала, що вона приносить радість. Моя бабуня отримала професію, набила руку в своїй справі, тому її завжди шанували. Навіть на пенсії вона ніколи не била байдики. Хоч багато води сплило з часів її молодості, любов до праці допомагала їй не втрачати жаги до життя до глибокої старості.
Або
Веселе літо згасло. Вересень зробився повноправним господарем у природі. Незвично холодно стає вранці й уночі. Лише вдень пригріває сонечко, немов намагається нагадати про літо. Поля відпочивають після виснажливої тривалої праці. Уже подарували господарям свій золотавий урожай садки. Усюди відчувається прохолодний подих осені. Сіре небо все частіше затягають низькі хмари. Сіється дрібний дощ.
Ліс стоїть сумний і мовчазний, здається, що він глибоко замислився. Дуже скоро деревам доведеться геть роздягнутися, скинути своє важке вбрання, а згодом і підставити гілки хуртовині.
Повільно кружляє в повітрі жовтогарячий листок. Тонкі осички сумовито риплять на галявині, ще не зазнавши довгого передзимового сну. Навкруги трухлявого пня скупчилися стрункі опеньки. їх дуже багато, і кожен із грибів так і проситься в кошик. Горобина обвисла червоними розкішними гронами. Листя липи з гострими почорнілими зубчиками здається вкритим тендітним оксамитом.
Нещодавно зелена трава припала до землі. Високо в небі роблять своє останнє прощальне коло запізнілі журавлі. Вони ще раз нагадують нам, що прийшла осіння пора. Журавлі відлітають у вирій і сумно курличуть.
У такі дні на якусь мить душу покриває світлий смуток. Ми поринаємо в роздуми про сенс людського існування. Усе це є ознаками того, що настала найкрасивіша пора року, яку оспівували художники, композитори, поети. Настала золота осінь.
Якщо нам зраджує близька людина, в душі лишається біль і розчарування. Ваш близький друг не виконав обіцянки, розкрив довірену йому вашу таємницю, не допоміг, хоча й міг би, у скрутній ситуації, відвернувся у відповідь на прохання повернути взяту у вас річ...
Зрада у житті, на жаль, трапляється часто. Чи прощати зрадника? Відповідь одна: якщо все життя складати всі кривди, яких ви зазнали, у валізу, то дуже скоро ви не зможете жити далі - буде важко і неприємно тягати за собою весь цей мотлох.
Отже, краще звільнитися від такого тягаря, спробувати зрозуміти свого кривдника, пробачити йому і все забути. Особливо, якщо йдеться про дуже близьку людину.