1. Укажіть правильне твердження. Відокремленими називаються члени речення, які:
а) виділяються за змістом та інтонаційно;
б) указують на того, до кого звернено мовлення;
в) передають ставлення мовця до висловленого;
г) відносяться до одного й того самого слова в реченні й відповідають на одне й те саме питання.
2. Укажіть правильне твердження.
На письмі відокремлені члени речення виділяють:
а) комами;
б) комами і тире;
в) тире;
г) дужками.
3. Яким відокремленим членом речення є виділені в реченні слова?
І сон мене так ніжно обійма, що, окрім сну, не хочеться нічого. (Б. Чіп)
а) відокремлена прикладка;
б) відокремлене означення;
в) відокремлена обставина;
г) відокремлений уточнюючий додаток.
4. Укажіть речення, у якому відокремлена обставина виражена дієприслівниковим зворотом.
а)А пісня, наростаючи, пливла над берегом. (О. Гончар)
б) Жінка йде поволі й трохи зігнувшись. (О. Довженко)
в) І я зими крутий долаю норов, обличчя підставляючи вітрам. (Г. Горик)
г) Дівчата зачіпали Миколу, жартуючи, а він усе стояв похнюпившись. (І. Нечуй-Левицький)
5. Укажіть речення з відокремленою прикладкою.
а) І Оксану, мою зорю, мою добру долю, що день божий умивали. (Т. Шевченко)
б) Над берегом послався невеликий, густо засвічений білою ромашкою луг. (В. Козаченко)
в) Виснажені атаками й великими втратами, німці не витримали грізного натиску полку. (О. Довженко)
г) Голубу сорочку в перехваті підперезано матер’яним поясом з китицями. (А. Шиян)
6. Укажіть речення, у якому відокремлене означення не виділяється комами (розділові знаки пропущено).
а) Осяяний сонцем перед нами розкрився зовсім новий світ. (О. Довженко)
б) Стоять налиті сонцем дні. (М. Луків)
в)В небі чистім і прозорім сонце сяє. (М. Рильський)
г) А сонце тепле і ласкаве спинило погляд на землі. (О. Олесь)
7. Установіть відповідність між реченням і другорядним членом у ньому.
1. Відокремлена прикладка
2.Відокремлений додаток
3.Відокремлена обставина
4.Відокремлене означення
а) Сумно і мовчки тоді похилилася квітка, листям своїм тремтячи в передсмертнім конанні. (Б. Грінченко)
б) І пахне раннім сонцем і медком земля, легким серпанком оповита. (Д. Луценко)
в) І сон мене так ніжно обійма, що, окрім сну, не хочеться нічого. (Б. Чіп)
г) Вже й молодик ішов за гору, та зачепивсь за осокір. (М. Самійленко)
ґ) Іду я, степів перехожий, радію од щастя землі. (В. Сосюра)
8. Установіть відповідність між відокремленими уточнюючими членами речення й синтаксичною роллю, яку вони виконують.
1.Уточнюючий присудок
2. Уточнююча обставина
3.Уточнююча прикладка
4. Уточнюючий додаток
а) Незмінний колгоспний конюх, дід Саливон, як завжди клопотався за своїх підопічних. (Ю. Збанацький)
б) Рівно, на повні груди, дихає юнак. (Ю. Збанацький)
в) Ватажкував наш славний Мустафа-ага, син Ібрагіма, ханського Дивлет-гірея. (А. Чайковський)
г) Хлопець за два роки змінився — виріс, змужнів. (А. Чайковський)
ґ) Так, олень добував з-під снігу мох та лишайники — свій харч. (М. Трублаїні)
9. Виконайте синтаксичний розбір речень.
а) Мовчить, скупавшися в зимовім молоці, алея волохата. (М. Рильський)
б) І він устав на горах перед нами, наш Київ. (М.
Термін «кобзарське мистецтво», який започаткував Гнат Хоткевич, сьогодні досить неоднозначно сприймається серед митців, причетних до різних спрямувань у бандурному виконанні. Тлумачення слова «кобзарське» однозначно адресовано до традиції – конструкції інструменту та прийомами гри, репертуару і т. інш. Слово «мистецтво» говорить про наповнення кобзарської традиції мистецькою естетикою, тобто, культурою гри та співу, більш мистецькими художніми формами творів (аранжування, обробки, композиції, мелодикламації, авторські епічні твори тощо). Кобзарі в своїх епічних творах оспівували героїв повстань і національно-визвольної війни, переказували під рокотання струн простим неписьменним людям драматичну історію свого народу.
Відношення до кобзарів в народі було особливим. В українському фольклорі назавжди закарбувався образ козака Мамая – умілого воїна, бандуриста, образ Мамая – це втілення непоборності українського народу. Ще один тип кобзаря – сліпий дідусь, який зберігає пам’ять багатьох поколінь і втілює в собі мудрість українського народу. Світогляд народних співців значною мірою обумовлював їх репертуар, ідейну спрямованість виконуваних ними творів, в основному це були думи, які оспівували хоробрість запорізьких козаків. Значну роль в розвитку дум, як жанру, відіграли співочі братства, які об’єднували кобзарів і лірників.
ХХ століття внесло свої корективи, і думи як жанр змінили своє значення. Вони являють і науковий інтерес, і є складовою культурою досягнення нації. Мистецтву грі на бандурі зараз приділяється більше уваги. У неї з’явились нові можливості. На цьому музичному інструменті виконуються складні твори вітчизняної і зарубіжної класики. Та не перевелись ще кобзарі, які співають старі і нові пісні. Зараз знову звучить кобза, ліра, бандура. В них мудрість і душа народу. Для нас їх зберегли кобзарі. Тому під терміном «кобзарство» розуміємо митців, які грають на кобзах, бандурах, лірах, торбанах і, як правило, співають під їх супровід. Якщо виділяємо окремо кобзарів, то вживаємо термін «традиційне кобзарство», коли ж говоримо про сучасне естрадно-концертне бандурне мистецтво, то термін – бандурництво чи сучасні бандуристи.
Як я ставлюся до людей похилого віку?
Як і багато інші, я ставлюся до стареньким і стареньким з повагою. Це наше минуле, їх не можна не поважати! Скільки в них знань, мудрості.
Адже бувають люди, точніше навіть нелюди, що без поваги ставляться до людей старше них самих! Люди без виховання, без совісті. Ви бачили коли небудь групи підлітків, що знущаються над тією чи іншою бабусею? А таких випадків дуже багато! Батьки, які не дали правильного виховання, парою винні не менше своїх же дітей!
Я зневажаю таких людей, більше того, я їх засуджую за таку поведінку.
Кожна старенька, в не залежності ветеран вона чи ні, гідна поваги!
Я ставлюся до літніх людей шанобливо. Вони минуле покоління яке тепер потребує турботи!