(1-)Укажіть рядок сполучень слів, де в обох викадках ужито прийменник\
1-подивитися навколо себе, мені край необхідно
2--сиділи навколо вогнища, будинок біля школи
3-плаває посередині озера, зеленіють поля навкруги
4-перелетіли через паркан, поїхали всі разом
(1)-Правильно побудовані словосполучення з прийменником - у рядку
1-робота з реконструкції, по закінченні терміну
2-за висновком експертів, пішов за книжками
3-підручник з історії, плакав з радощів
4-говорити на українській мові, трапилося по необережності
(2)-Укажіть речення , у якому сполучник пишеться окремо
1-Як(би)то далися орлинії крила, за синім би морем милого знайшла.
2-Темінь упала на місто раптово, начет(то) хто спустив завісу.
3-І як(що)не виходить вам жити в отому домі, то хоч поїдьте, погляньте.
4-Дарма(що)рудим називають, зате ж серце в нього золоте.
(3)-Складений сполучник ужито в реченні
1Нема кому розказати, чого серце хоче.
2На світі вже давно ведеться, що нижчий перед вищим гнеться.
3Микола з батьком пішли жати своє жито, незважаючи на те що осавула 4звечора загадував на панщину.
Так ворожка поробила, щоб менше скучала.
(6)-кажіть речення, у якому сполучник пишеться окремо
1-Днів зо три Кузьці роботи немає, тому(що) гайворони спершу бояться опудал.
2-Торохнув грім, (не)мов на залізний дах сипнули шаньку каштанів.
3-(Як)би ви вчилися отак, як треба, то й мудрість би була своя.
4-А він коня поганяє, , ніби(то) не бачить.
(7)-Частку вжито в реченні
1-Вони стояли близько від дороги.
2-У небі рівно ліг слід від далекого літака.
3-Ми зробимо перерву рівно на п'ять хвилин.
(8)-Укажіть рядок, де в усіх випадках частка пишеться разом
1-(не)вдалий виступ, (не)навидіти, (ні) (з) ким залишити
2-(ні)кого не)великий дім, (ні)де спати
3-(не)потрібний (ні)кому товар, (не)добачає, (не)вдаха
4-аж (ні)як (не)схожий на тебе, (не)вгаваючи,(не)віглас.
(9)-Разом пишуться всі сполучники у рядку
1-дже(ж), то(ж), (о)то(ж)
2-дарма(що), (а)ніж, але(ж)
3-тоб(то), наче(б), неначе(б)(то)
4-хоча(б), мов(би), ніби(то)
(10)-Частка не(ні)пишеться з усіма словами разом у рядку:
1-(не)втомний, (не)далеко, (ні)де, (не)прислуховувались
2-(не)волити, (не)дочуваєш, (не)скошений, (ні)трохи
3-(не)роба, (ні)(про)кого, (не)зустрітися, (не)зчутися
4-(не)буття, (ні)(до)кого, (не)хтуєш, (не)обминаючи
(11)-У якому рядку всі слова є службовими частинами мови?
1-якщо, чимдуж, з-над, немов
2-незважаючи ні на що, якби, мов, ух
3-гав-гав, бо, відповідно до, але
4-нехай, через те що, побіля, з-посеред
Рим часів імперії, як і належить світовій столиці, приголомшував величчю та красою. Місто вражало сучасників розмірами та кількістю споруд – храмів, палаців, житлових будинків. Чисельність населення Рима часів імперії сягала мільйона осіб.
Рим відзначався дуже щільною забудовою, тому будинки в декілька поверхів були життєвою потребою. На вулицях часто виникала така тіснява, що інколи забороняли в денний час їздити містом в екіпажах та возами, за винятком возів будівельників.
Навколо ринків розташовувалися невеличкі майстерні та крамниці. Вони здебільшого належали грекам, жителям Сходу та вільновідпущеникам. Найпоширенішими були майстерні, де виготовляли предмети побуту, ювелірні та ковальські вироби, а також пекарні.
У центрі Рима розташовувалася головна площа – форум. Імператори забудовували його новими спорудами: храмами, громадськими будівлями, арками, колонами, прикрашали статуями. Більшість громадян мешкала у великих багатоповерхових будинках.
Заможні римляни жили у власних одноповерхових, з усіма вигодами будинках-особняках – їх називали домусами. Бідніші городяни мешкали в багатоповерхових, багатоквартирних будинках – інсулах.
Домуси виходили на вулицю глухими стінами. Іноді вони мали відкриті приміщення – крамнички. Через передпокій мешканці потрапляли в парадний зал будинку – атрій, де господар приймав відвідувачів та гостей. Подалі від гучного атрію розташовувався відкритий внутрішній двір, де родина проводила вільний час, — тут був невеликий сад із квітами, оточений колонами, що підтримували дах. Між внутрішнім двором та атрієм міг бути розташований кабінет господаря, де зберігали ділові папери, сімейний архів. Стіни в домусах покривали штукатуркою та прикрашали фресками, а підлогу вкривали кам’яними плитами та мозаїкою.
Заможні римські громадяни засідали в суддівських установах, працювали в міській раді, виконували доручення префекта міста або імператора.
День у римлян починався зі сходом сонця. Перші години вони проводили за молитвами вдома чи в храмі. Після цього наставав час для візитів, які здебільшого робили бідні громадяни, ви щось у заможніших. Одяг римлян відзначався практичністю. Майже всі, навіть жінки та діти, носили туніки. Туніку зшивали з двох шматків тканини та стягували ременем, її колір залежав від суспільного становища людини.
Сенатори носили туніки з широкою смугою на грудях. Римські громадяни одягали зверху на туніку тогу – напівкруглий шмат матерії, яку обгортали навколо тіла. Колір тоги також залежав від становища людини та конкретної ситуації. Так, на поховальну церемонію одягали чорну тогу. Жінки поверх туніки вдягали столу або палу. Стола була чимось на зразок плаття без рукавів, а пала нагадувала тогу, й іноді жінки накидали її край на голову.
Відомо, як харчувалися римляни. На сніданок споживали хліб, тістечка з медом, оливками та інжиром. Запивали розбавленим вином або водою. На обід подавали різноманітні страви. Спочатку це були салат, редис, гриби, устриці, раки, а також сардини та яйця. їх запивали вином з медом. Потім подавали сім страв з риби, м’яса та птиці з різними соусами. На завершення обіду приносили фрукти, горіхи, медове печиво. Звісно, так харчувалися лише заможні люди римляни вживали на обід пшеничну кашу із соусами та овочами. М’ясо вони їли лише в дні свят чи жертвоприношень.
Римляни щодня ходили в терми – громадські лазні. Крім власне лазень з величезними басейнами з холодною і гарячою водою, тут були майданчики для спортивних занять, бібліотеки, зали для прогулянок та філософських бесід. Це були величезні споруди. Так, існували терми площею 12 га, які могли одночасно прийняти 1200 відвідувачів. У Римі було понад 1000 приватних лазень i 11 громадських. (500 сл.).
Объяснение: