1. Укажіть рядок, у якому поєднання слів є словосполученням. Б цілий день, весняна ніч, творчість поетеси, читати книжки.
2. Укажіть рядок, у якому всі словосполучення поширені.
В ранній приліт журавлів, білі пахучі лілеї, чорне бурхливе море.
3.Укажіть рядок, у якому всі словосполучення лексичні.
В сфера діяльності, відкривається внизу, чарівна сопілка, мати владу.
Прочитайте текст. Виконайте завдання 4-5 до нього
(1) Влітку бери вудку і весело йди до розгойданої річки.
(2) Вона крізь дощову завісу видається таємничою й чужою.
(3) Затишок, тихе плесо.
(4) Може, спіткає тебе тут рибальська удача?.
4. Укажіть питальне речення за метою висловлювання
Г четверте.
5. Укажіть речення, де головним членом є присудок. .
А перше.
6. Складіть спонукальне речення. Випишіть із нього всі можливі словосполучення, визначивши в кожному головне і залежне слова.
Частіше відпочивай на свіжому повітрі.
Частіше відпочивай — головне слово відпочивай, залежне — частіше.
відпочивай на повітрі — головне слово відпочивай, залежне — на повітрі.
свіжому повітрі — головне слово повітрі, залежне — свіжому.
7. Установіть відповідність між частиною мови, якою є головне слово у словосполученні, та словосполученням.
1 іменник — В бездонна печаль
2 дієслово — Г ідеш вуличкою
3 прислівник — А невимовно радісно
4 числівник — Д другий із трьох

Сижу зараз в лікарняному ліжку і дивлюсь на осінній дощ, і згадую вчорашній день ...  

Ми з друзями збирались походити по калюжам, після дощу. Мама дістала татову дитячу куртку, яка була на мене зовсім велика.І заставила мене у ній іти до друзів. Я зівсно її зняв, бо подумав що друзі глузуватимуть з мене. А надворі було холодно. Я весь час згадував про мамині слова " Не знімати куртку". Але сміх друзів також був важливим. Мені все було холодно і холодно. Звісно я простудився, але все - таки розпові матусі про цю історію. Вона ніжно мене пригорнула до себе і мені враз стало тепліше.

А за вікнами плакав дощ ...

"Грайливий вітер"

На дворі - осінь ... Дні такі різні:то холодний, з дощем і похмурим небом, теплий, з ошатними урочистими деревами і з сяючими, як вітражі, різнокольоровими листям, разносимыми повітряними потоками по проспектах вулицях ... над парками і будинками ... за межі міста ... над полями ... Де вони лягають на землю, втомлені від польоту, але грайливий вітер знов підхоплює їх і, сяючи, як золоті монети, разом з повітряними павутинками і райдужними краплями дощу, вони пливуть в долонях вітру і він шепоче їм:" Дивіться, як прекрасна наша планета ... Як вона красива ... І ви - частина цієї краси. Так летите ж і устилайте сяючою осінньої парчею і м'якими квітчастими теплими килимами землю, прикрашайте і бережіть її, щоб навесні знов зазеленіла трава, розквітли перші квіти ... і дерева, коріння яких ви захистите себе від холоду, знову відповіли б на заклик весни і огорнулися прекрасною листям і все стало б теплим, яскравим і красивим!" Посміхаючись, вітер надуває щоки, обережно дме ... і золотий вихор зорепадом здіймається і повільно планує в повітряних потоках на землю ... А вітер махає услід листю долонею і шепоче:" До наступної весни ... До зустрічі ... ) "