В
Все
М
Математика
А
Английский язык
Х
Химия
Э
Экономика
П
Право
И
Информатика
У
Українська мова
Қ
Қазақ тiлi
О
ОБЖ
Н
Немецкий язык
Б
Беларуская мова
У
Українська література
М
Музыка
П
Психология
А
Алгебра
Л
Литература
Б
Биология
М
МХК
О
Окружающий мир
О
Обществознание
И
История
Г
Геометрия
Ф
Французский язык
Ф
Физика
Д
Другие предметы
Р
Русский язык
Г
География

1. Укажіть рядок, у якому всі прийменники похідні.
А) Без, од, над, посеред.
Б) Без, кінець, із-за, на.
В) Поміж, обабіч, щодо.
Г) Попід, близько, до, по.
2. Усі прийменники пишуться через дефіс у рядку.
А) (З)над, (по)над, (по)між, (по)серед;
Б) (На)прикінці, (в)наслідок, (на)зустріч, (по)біля;
В) (З)під, (за)для, (уві)сні, (у)слід;
Г) (З)поза, (з)посеред, (з)поміж, (з)за.
3. Укажіть рядок, у якому всі сполучники єднальні.
А) Або, чи, то, хоч, чи...чи;
Б) І, й, та (в значенні і), ні-ні, як-так;
В) Проте, не тільки, а, але;
Г) Ні-ні, не то...не то, або...або, і.
4. Укажіть рядок, у якому всі сполучники підрядні.
А) Бо, тому що, оскільки, якби, дарма;
Б) Бо, та, проте, начебто, ніби;
В) Але, мов, як, щойно, якщо;
Г) Хай, ні...ні, ледве, й, однак.
5. Укажіть речення, у якому сполучник служить для поєднання
однорідних членів:
А) Довкола будиночків цвів бузок, і на білі стіни падала тінь від листя (П.
Панч).
Б) Сонця ще не було видно, хоч далекі шпилі вже рожевіли (М.
Коцюбинський).
В) Ліс шумів над ним тужливо, і плакав, і ревів (І. Франко).
Г) Розчинилися двері, і через поріг переступила з повним відром Галя (А.
Шиян).
6. Укажіть рядок, у якому всі слова з не пишемо разом.
А)Не/легко, не/абияк, не/наче, не/щастя.
Б) Не/ по-людськи, не/впинно, не/абищо, не/голосно, а тихо.
В) Не/хтувати, не/щастить, не/чути, не/ставити.
Г) Не/вишиті рушники, не/розмальована мною листівка, не/допоміг.
7.Сполучник з’єднує частини складного речення у варіанті:

А) Вечір гаптував небеса і золотом, і сріблом, і янтарем.
Б) Не тільки мотузок, а й терпець рветься.
В) Дзвони грають, бо моя воскресає душа.

8.Тільки частки записано в рядку:
А) навіть, нехай, немов, попід;
Б) майже, не, невже, лише;
В) посеред, або, хай, ні.
ІІ рівень – правильна відповідь 1б.
9.Установіть відповідність між виділеними словами і частинами мови.
1. Прийменник А) Дзвенять гаї, мов арфи, а день біжить, сміється
2. Сполучник (О. Підсуха)
3. Частка Б) Нехай не знає втоми та рука, щодобре зерно

в добру землю сіє (М. Рильський)

В) Ох, яка буря знялася на морі (О. Іваненко)
10. Установити відповідність між словосполученнями і смисловими
відношеннями, на які вказують прийменники.
1. Ключ від дверей А) Міжпредметні відношення
2. Відійшов від бібліотеки Б) Означальні відношення
3. Заспівав від радості В відношення
4. Приїде у вівторок Г) Причинові відношення
Д) Часові відношення
ІІІ рівень – правильна відповідь 2б.
11. Запишіть слова, знімаючи риску
З/за, на/вколо, по/перек, на/випадок, з/понад, по/між, під/час, під/кінець,
одночасно/з, дарма/що, тому/що, хто/небудь, аби/що,як/от,не/наче,
ані/трохи, от/же, стій/бо, де/хто, не/мов/би/то/.
12. Спишіть речення, поставте розділові знаки, виділене слово
розберітьяк частину мови.
Василько підвівся обтріпуючись підбігдо саней.

Показать ответ
Ответ:
MiklJackson
MiklJackson
22.11.2022 09:47

Я вважаю, що зрада — це один із найбільших гріхів у взаєми­нах між людьми. Її причини бувають різними, тому в одних ви­падках їй немає прощення, а в інших, зважаючи на щире каяття в скоєному, людину можна пробачити.

Найбільш руйнівною є зрада, замаскована високими словами, в основі якої — корисливі й егоїстичні інтереси. Вона, як ракова пух­лина, поширюється, розростається в паралізованому корупцією суспільному організмі, знищуючи життєздатні сили, — це те, що не може бути виправданим і прощеним. Яскравий приклад — злочин колишнього очільника України Віктора Януковича, який обкра­дав і принижував мільйони людей, забираючи останнє у звичай­них громадян, торгуючи інтересами України, віддаючи свою дер­жаву в пазурі сусіду. Наскільки цинічним і безсовісним треба бути, щоб удавати при цьому, ніби нічого страшного не відбувається! Таким продажним політичним діячам місце на смітнику історії.

Буває зрада через незнання чогось, або через слабкість, або че­рез випадковість. Її наслідком е щире розкаяння, але пробачити грішника зможе тільки людина великодушна. Іноді прощають то­го, кого люблять, сподіваючись знайти втрачене щастя. Та для того, хто зрікся часточки самого себе, переступ не минає безслід­но. Прикладом багатогранного художньо-філософського осмис­лення цієї проблеми можуть бути стосунки Мавки й Лукаша в драмі-феєрії Лесі Українки «Лісова пісня». Мавка не думає про помсту Килині чи Лукашевій матері, які завадили її щастю, і, маючи можливість покарати, прощає всіх. А от Лукаш навіки втратив те найкраще, що жило в його душі.

Отже, зрада буває різною й залежить від різних обставин. Під­лих користолюбців не можна прощати. А в особистому житті, оцінюючи ситуацію, кожен має сам вирішувати, чи вірити каяттю того, хто скоїв цей гріх, чи можна йому пробачити, хоча гіркота зради із серця не зникає.

0,0(0 оценок)
Ответ:
mary30092004
mary30092004
01.04.2023 11:22

Відповідь:

Пояснення:

НАГОЛОС - ДУША МОВИ*

Наголоси у словах багато важать у живій мові. Наприклад, насИпати і насипАти. На письмі, де не позначено наголосів ці два слова годі розрізнити. А вони значать не одне й те саме. Засвоюючи мову з тексту, читач не може засвоїти правильного наголошення. Найкраще засвоювати правильний наголос з живої мови, з радіо або ТБ, чи на виставі в театрі. У цій царині політика зближення мов наробила чимало шкоди. Мовознавство під зорями Кремля спотворило український наголос у низці слів. Ці спотворення не сприяють розвитку мови, а навпаки збивають з пантелику мовців. Псують наголос у мові також і поети, які заради рими міняють наголос. І то не якісь початківці, а й метри. Пише М. Рильський: “Як же так убого ви живЕте Чом так занепали ви, скажіть, Щоб у дні космічної ракЕти Солов’я не в силі зрозуміть?” Якби метри вдавались до редакторів, і редактором був би автор цих рядків, то наведена строфа звучала б так: Як же живетЕ ви так дрімуче, Чом так занепали ви, скажіть, Щоб у дні ракет до-зір-ідучих Солов’я не в силі зрозуміть? Наш наголос у словах несетЕ, беретЕ, живетЕ, даєтеЕ на останньому складі. Інакше – це київське койне. ГАРАЗДИ чи ГАРАЗДИ? Слова гаразди і негаразди часті гості сьогодні у ЗМІ. Але на радіо й телебаченні вони, очевидно, часом або й завжди звучить неправильно, бо у словниках нема одностайности щодо наголосу в цих словах. Якщо Б. Грінченко та СУМ АН УССР наголошують його на И: гараздИ, то РУС АН УССР наголошує на А: гарАзди. І словники незалежної України повторюють цей нонсенс. Так РУС, виданий ”Абрисом”, пише “бажати усяких гарАздів”. Чисте тобі койне, а не українська мова. Почну з приказки: “Нема бідИ, щоб не вийшли гараздИ, і нема гараздУ, щоб не вийшов на бідУ”. Ця приказка свідчить, що й слово гарАзд у непрямих відмінках треба наголошувати на закінченні: у гараздІ, гараздОм тощо. І на це є доказ. Словник Желехівського: “оставайтеся в гараздІ”. РУКОПИСНИЙ чи РУКОПИСНИЙ, ПРАВОПИСНИЙ чи ПРАВОПИСНИЙ? У “Букварі южноруському”, укладеному Т. Шевченком, рукою Шевченка у слові рукОписна, посталено наголос на О. І це відповідає нашій традиції наголошення: коли від три-і-більше-складових іменників з жіночим наголосом (на другому складі від кінця) ми творимо прикметники, то наголошеним у прикметниках лишається той самий звук, хоч тепер цей наголос - дактилічний: Ямпіль - Ямпільський, колОдязь - колОдязний, дурИсвіт - дурИсвітський, коштОрис - коштОрисний, ненАвисть - ненАвисний, літОпис - літОписний (А. Кримський), отже рукОпис - рукописний, правОпис - правОписний. Так ці слова наголошувано, поки до них не взялися “академіки”. Хоч правильний наголос у слові рукОписний зберігся в РУСах АН УССР до 1962 р. Але Академія УССР поклала край такому відхиленню від братніх мов. А незалежні від мовної логіки сучасні фахівці не можуть, та й правду казавши, не хочуть щось із цим робити. ТІСНЯВА чи ТІСНЯВА, ТРІСКОТНЯВА чи ТРІСКОТНЯВА? Українським словесним формам великою мірою властивий дактилічний наголос - на третьому складі від кінця: кОлесо, пОдруга, зАчіпка, пОдушка, рЕшето, рІшення, серЕедина. Саме такий наголос фігурує й у словах плІснява, тупОтнява, тИскнява, (Грінченко) шамОтнява, пИскнява, (Грінченко) гуркОтнява. Ці приклади відбивають акцентологічну модель, за якою наголошувано слова такої структури. Та, на жаль, логіка не часто гостює у тих, хто записав у совєтських, а потім і в “незалежних” словниках форми тіснЯва, тріскотнЯва, пискотнЯва, стрекотнЯва. Чи ж може мовець, який стало говорить тупОтнява, гуркОтнява, шамОтнява, говорити раптом тріскотнЯва, пискотнЯва? Або після плІснява і тИскнява – говорити тіснЯва? Десь-таки, моделі, схвалені нашим мовним центром, не так легко ламати відповідно до примх не дуже підкутих фахівців. Але словники видруковано, розтиражовано і ними керуються вчителі та творці мовних конкурсів. Наш поет-мученик бажав-мріяв: “Орися ж ти, моя ниво, долом і горою...”. Ореться академіками. А що виростає? ОПІКУВАТИСЯ чи ОПІКУВАТИСЯ? Сучасні словники, як і в УССР, наголошують це слово на А: опікувАтися. Цей неправильний наголос має довгу історію. М. Комар у своєму “Словарі російсько-українському” (1893 р.) наводить слово опікувАти і зазначає, що запозичив його із словника Желехівського. Однак у Желехівського слово це наголошено інакше: опІкувати. Помилку Комаря повторюють усі пізніші словники вже й у слові опікувАтися, яке мовці вимовляють лише опІкуватися. Що саме так треба наголошувати це слово свідчать похідні форми опІкуваний та опІкування, наголошені на І. Якби наголос у слові опікувати був на А, то похідні форми були б опікувАння й опікувАний.

0,0(0 оценок)
Популярные вопросы: Українська мова
Полный доступ
Позволит учиться лучше и быстрее. Неограниченный доступ к базе и ответам от экспертов и ai-bota Оформи подписку
logo
Начни делиться знаниями
Вход Регистрация
Что ты хочешь узнать?
Спроси ai-бота