1. Укажіть рядок, у якому всі слова мають м’які приголосні. а) Садиба, гайок, веселощі, коромисло;
б) білочка, крашанка, степ, колиска;
в) малюк, синь, люлька, танець;
г) персик, світло, тигреня, тисяча.
2. Виділіть рядок, у якому всі слова мають однакову кількість зву¬ків і букв.
а) Електровоз, ківш, хрущ, співають;
б) мати, явір, професор, єдиноборство;
в) адреса, київський, розмір, перервати;
г) вечерять, ждуть, плугатар, йдуть.
3. Виділіть рядок, у якому всі слова не мають глухих приголосних.
а) Будівля, джем, джміль, нога;
б) кладка, ложка, лізти, празький;
в) голуб, обсадити, різкий, солодкий;
г) хлів, сад, клуб, приповідка.
4. Укажіть ряд слів, які не можна переносити з рядка в рядок.
а) Маяк, оселя, очі, чай;
б) лампа, тихий, кроква, ніч;
в) язик, яма, юний, Юра;
г) Юля, Костик, Ігор, Сидір.
5. Виділіть рядок, у якому всі слова мають наголошений остан¬ній склад.
а) Завдання, читання, запитання, мовлення;
б) кілометр, сантиметр, міліметр, дециметр;
в) ненависть, честь, совість, ненаситність;
г) виделки, ложки, миски, чашки.
6. Укажіть рядок, у якому всі слова мають більшу кількість букв, ніж звуків.
а) Льодок, будяк, людина, комаха;
б) тональність, будівельник, різьбяр, ненька;
в) в'язальник, лялька, тьмяний, лисиця;
г) вітальня, жменька, тьохкати, долоня.
7. Укажіть рядок слів, у яких всі приголосні тверді.
а) Дорога, книга, ручка, мости;
б) міст, яма, зелений, техніка;
в) соняшник, хлопчик, хутірець, поле;
г) яблуня, єнот, їжак, їжа.
8. У якому рядку всі слова мають три склади?
а) Олень, кути,дудка, офіра;
б) олія, надія, яблуко, кольори;
в) сюїта, крики, переліз, сіно;
г) перевесло, музика, числю, трійка.
9. Визначте рядок, у якому всі слова мають лише глухі приголосні.
а) Пушок, суп, похопитися, коса;
б) кухлик, порох, сніжинка, крига;
в) порошинка, сніг, криголам, бігти;
г) зблизька, соняшник, дуб, салат.
10. Виділіть пару слів, у якій є однакові приголосні звуки.
а) Сніг - пора;
б) короп - сонце;
в) казка - русич;
г) бур’ян – їжак.
11. Укажіть рядок, у якому всі слова з буквою я, що позначає два звуки, .
а) П'явка, яструб, ясний, Лук'яненко;
б) рішення, тигреня, рілля, ясочка;
в) заряд, ялівець, тихоня, краля;
г) Ярослав, В'ячеслав, Святослав, Яків.
12. Наведіть три приклади слів, у яких букви я, ю, є, ї позначають один звук.

Чи хто згадає, чи забуде Мене в снігу на чужині Однаковісінько мені. Але дуже важко повірити у його байдужість щодо причетності до рідної України: "Мені однаково, чи буду // Я жить в Україні, чи ні". Для поета рідна земля була святою, він так щиро ї любив! Але його житТєвий шлях несе на собі відбиток довгого перебування у кріпацькій неволі — "На нашій своїй землі". Та перед цими рядками є й інші: "На нашій славній Україні". З одного боку, Україна славна і наша, азіншого — все-таки, "не своя", бо невільна, сама собі не належить. Гадаю, саме в цьому парадоксі й міститься геніальна тема твору: не вражаюче глибоке відображення трагізму людини, яка так багато зробила для своєї Батьківщини, але нараз відчула, що через певні обставини від іїї праці може не залишитися й "малого сліду". Умисне лукавить поет і тоді, коли пише, що "малого сліду не покину" на Україні і що його "не пом'яне батько з сином". Навіщо ця "маска" ліричного героя, який робить заяви, що можуть викликати у читача підозру щодо його щирості? На це питання я знайшов відповідь тільки тоді, коли зрозумів, що ці запевняння поета про власну байдужість до того, чи буде він жити в Україні, чи ні, чи згадуватимуть його на рідній землі, чи не згадуватимуть, все це для того, щоб наголосити: Шевченкові, звісно, не однаково. Biciмнадцять рядків вірша напружено готують нас до важливості останніх п'яти рядків: Та не однаково мені, Як Україну злії люде Присплять, лукаві, і в огні П, окраденую збудять... Ох, не однаково мені. У цих рядках Кобзар надзвичайно точно передбачив головну проблему української нації, що, мов меч, висить над нею вже кілька століть і яка стала чи не найзлободеннішою проблемою сьогоднішнього дня: окраденість розбудженої в огні революційних перетворень України, окраденість у час її оновлення та відродження. Тому я з повним правом вважаю поезію "Мені однаково, чи буду..." зверненням-попередженням сучасному поколінню українців.Чим уважніше вчитуєшся у Шевченкову поезію "Мені однаково, чи буду...", тим виразніше вимальовується перед нами постать поета як національного пророка. Участь у Кирило-Мефодіївському братстві дозволила йому простежити пожвавлення національного руху в Україні. Поет розумів, що це тільки початок поступового накопичення визвольної енергії народу. Тому не дивно, що грубе придушення національного руху, розгром таємного товариства спричинило появу вірша "Мені однаково, чи буду.." У ньому ми бачимо, як невідступно мучила Шевченка думка про загрозу відродженню України, якщо рoсійські самодержавці присплять національну свідомість українців і викоренять з Їхньої свідомості бодай натяки на можливість існування самостійної української держави: ...Як Україну злії люде Присплять, лукаві, ї в огні п, окраденую, збудять... Ось що для Шевченка є головним, а не любов і слава серед співвітчизників! Він без болю зізнається:

1.

Г Цілий день лелеки тільки те й робили, що товклись на хаті.

2.

В Сором сказати, що нині фізкультура зовсім знищила балет.

3.

Г Нарешті лелеки обліпили хату так, що вона побіліла й зверху.

4.

Б Оте тукання костура нагадує дівчині, як падають яблука.

5.

Д Поле, зітхаючи вранці сивими кучматими туманами, думало, що пора готуватись до перших морозів.

6.

Д Моє життя стало зараз таке коротке, що я кроками можу змірять.

7.

Б Якось одного разу над Десною підслухав я вночі, на сіні лежачи й дивлячись на зорі, як після денної важкої праці коні розмовляли між собою, пасучись.

8.

А Явір прислухався, як поступово засинає навколо нього все: і всохлі полини, і смутний обрій, і ожереди віддалік.