1.Укажіть рядок, у якому всі слова - прислівники ( : 1) А.голосно, ліворуч, день у день, безумовно Б.вічно, темно, жовто, працюючи В.напам'ять, сьогодні, дочиста, думаючи Г.по-іншому, коротко, викрикуючи, сумно 2.Прислівники, від яких НЕ можна утворити ступені порівняння, вжиті в рядку ( : 1) А.гарно, багато, далеко, рішуче Б. дорого, голосно, вузько, дбайливо В.чітко, гучно, тихо, сміливо Г. наспіх, зопалу, навмисне, с Укажіть рядок словосполучень із прислівниками дії ( : 1) А.зеленіє буйно, працював наперекір, дуже гарячий Б.приїхав несподівано, сиділи допізна, намалював гарно В.глянув спантеличено, жив самотньо, виконав неохайно Г.стиснув легенько, рухався енергійно, борщ по-полтавськи 4.Укажіть рядок, у якому вжито прислівник у формі вищого ступеня порівняння ( : 1) А. Цьогорічне літо тепліше. Б.Підніміть руки вище В.Крісло зручніше, ніж стілець Г.Шоколадне морозиво смачніше 5.Укажіть рядок, у якому всі прислівники пишуться з однією літерою Н ( : 1) А.незмін..о, стурбован..о, незбагнен..о Б.невпин..о, обмежен..о, щоден..о В.притаман..о, несказан..о, виправдан..о Г.сполохан..о, визначен..о, неждан..о 6.Укажіть рядок, у якому всі прислівники пишуться через дефіс ( : 1) А.ні/куди, з/дня/на/день, до/побачення, ось/ось Б. за/довго, поза/вчора, без/вісти, в/друге В.без/угаву, по/двоє, в/міру, по/братському Г.хоч/не/хоч, на/гора, як/от, по/моєму 7.Укажіть рядок , у якому всі прислівники пишуться окремо ( : 1) А.на/жаль , на/зло , рік/у/рік , кінець/кінцем Б.по/справжньому , на/радість , де/не/де , в/літку В.будь/коли , на/щастя , з/дня/на/день ,по/третє Г.до/смаку , в/трьох , по/перше , хоч/не/хоч. 8.Укажіть рядок , у якому всі прислівники пишуться разом ( : 1) А.по/японськи, за/одно, під/боком, від/нині Б.по/вік, аби/як, на/справді, на/скрізь В.на/скрізь, з/розгону, с/початку, по/іншому Г. що/правда, без/сумніву, ані/трохи 9.Визначити рядок,у якому всі прислівники утворені префіксально-суфіксальним : 1) А.напочатку, напам’ять, вниз, впоперек Б. увечері, догори, вночі, поволі В.удень, скраю, побіч, наяву Г.набік, зараз, заочі, укупі 10.Визначити рядок, у якому в усіх прислівниках у кінці вживається І ( : 1) А.вдвіч.., навперейм.., навпомацк.., навприсядк.. . Б. по-латин.., по-українськ.., верх.., напоготов.. В.нараз.., двіч.., нарівн.., опівноч.. Г.навесн.., вранц.., завширшк.., потайк.. 11.Правильно утворено форми ступенів порівняння в рядку ( : 1) А.голосніше, висче, прекрасно, суворіше Б.вище, найкраще, менш вправно, веселіше В.якнайголосніше, сміливіше, дуже швидко, помаліше Г.дорожче, поганіше, ліпше, найрадісно 12.Прислівник виконує роль присудка в реченні ( : 1) А.Ранок несміливо зазирав у вікна. Б.Сонце прокинулося пізно і зависло над лісом. В.Мені на серц легко. Г.Назустріч дівчині велично йшов лось.
Ще вчора сонечко гріло по-літньому. А сьогодні вночі до мого міста непомітно вступила чарівниця-осінь.
У буйні зелені крони дерев, осінь вже де-не-де вплела пасма жовтого листя. Молода берізка опустила додолу довгі коси-віти. А вітер чеше, чеше їх, заспокоюючи красуню. Не сумуй, що незабаром опаде твоє листя.
Прийде весна — і на місці опалого листочка виростуть нові, молоді пагінці.
Ще пишніше розквітне твоя врода.
Кожний новий ранок зустрічає мене по-іншому: то загорне у густий туман, то сипне за комір кілька холодних краплинок осіннього дощу, то збадьорить прозорою прохолодою. А інколи розщедриться ранок і зустріне свіжовимитим сонечком, скісні промені якого заглядають під самі повіки, ніби просять пробачення за своїх сердитих побратимів…
Я люблю осінь за її тихий смуток, що щемом озивається в серці, за важкі кетяги горобини, за срібні нитки бабиного літа, що дарують нам окрайчик літнього тепла, за шерхіт опалого листя, який заспокоює отой щем у серці.
У садочках пахнуть достиглі яблука викохані щедрим літнім сонцем, вони вже не в змозі втриматися на гілці, голосно гупають з віт, проливаючись липким соком у холодну траву.
— “Не сумуй, — каже мені жовта гілка за вікном. — Мине осінь, пройде зима. Пора згасання зміниться порою цвітіння”.
І я не сумую, бо про це мене просила сама Осінь сьогодні вночі. Осінь, що завітала до мого міста.
Золота осінь
Непомітно промайнуло літо, а за ним прийшла злотокоса осінь. Коротшими стали дні. Рано – вранці уже прохолодно, а вдень пригріває лагідне сонечко. В осінньому лісі творяться чудеса: листя міняється просто на очах, але не зважаючи на такі чудові барви він стоїть сумний і мовчазний.
Все частіше небо затягують сірі хмари, накрапає маленький дощ. Поля відпочивають від важкої праці. Віддали свій багатий урожай господарям сади. А журавлі відлітають у вирій і про щось тривожно курличуть.