1. Українські прізвища відмінюються за:
а) двома типами – іменниковим і прикметниковим; б) тільки за іменниковим; в) тільки за прикметниковим.
2. Як відмінюються прізвища-іменники І відміни твердої, м'якої або мішаної групи?
а) тільки чоловічі прізвища; б) тільки жіночі прізвища; в) усі прізвища (і чоловічі, і жіночі).
3. Як відмінюються чоловічі прізвища іменникового типу з кінцевим приголосним у родовому відмінку?
а) Токаря Івана; б) Токар Івана; в) Токара Івана.
4. Жіночі прізвища на -о, -ко, -енко при відмінюванні:
а) змінюються; б) не змінюються; в) змінюються як чоловічі.
5. Як правильно?
а) немає Ірини Сокирки; б) немає Ірини Сокирко; в) немає Ірини Сокирка.
6. В офіційних документах прізвища можуть вживатись у формі:
а) множини (Коваленки); б) однини; в) однини і множини.
7. При творенні чоловічих імен по батькові вживається:
а) суфікс -ович (Ігорович); б) суфікс -евич (Ігоревич); в) суфікс -ьович (Ігорьович).
8. Як правильно?
а) Андрієвич; б) Андрійович; в) Андріївич.
9. Як правильно?
а) Тимофійовна; б) Тимофієвна; в) Тимофіївна.
10. Яке правильне закінчення імені та по батькові у родовому відмінку?
а) Марії Петрівни; б) Марії Петрівної; в) Марії Петрівной.
11. Яке правильне закінчення прізвища Стефанишин у давальному відмінку?
а) Івану Стефанишину; б) Івану Стефанишин; в) Івану Стефанишинову.
12. Як правильно?
а) Степану Леньо; б) Степану Леню; в) Степану Ленью.
13. Правильно визначте закінчення прізвища Швець у Р.в.:
а) Андрія Швеця; б) Андрія Шевця; в) Андрія Швець.
14. Виберіть правильне закінчення прізвища Муха у Д.в.:
а) Максиму Муха; б) Максиму Мухі; в) Максиму Мусі.
15. Виберіть правильний варіант перекладу російських прізвищ Соловьёв, Мятлев, Зимин українською мовою:
а) Соловйов, М'ятлев, Зимін; б) Соловьов, Мятлев, Зімін; в) Соловьйов, Мятлів, Зімин.
16. Укажіть рядок, де неправильно утворені імена по батькові:
1) Зіновійович, Зіновіївна; 2) Юр’ївна, Юрйович; 3) Кузьмич, Кузьмович, Кузьмівна; 4) Яківна, Хомич.
17. Знайдіть правильно записане чоловіче ім'я по батькові:
1) Якович; 2) Яковлевич; 3) Якійович; 4) Якич.
18. Знайдіть, у якому прізвищі допущена помилка при написанні закінчення:
1) У Віктора Савченко; 2) Мірошниченку Василю; 3) Зегерс Ольгою; 4) У Олексюка Петра.
19. У котрому рядку подано неправильно форму давального відмінка?
1) Марії Сонник; 2) Надії Балій; 3) Ніні Байко; 4) Михайлові Балій.
20. У якому рядку допущені помилки при перекладі російських прізвищ?
1) Толстой, Афянасьєв 2) Петров, Лаврентьєв
3) Первенцев, Фадєєв 4) Пугачьов, Гагарин.
21. У якому рядку допущені помилки при перекладі російських прізвищ?
1) Новосьолов, Драчов 2) Ігнатьєв, Ткачов
3) Менделєєв, Соловйов 4) Лесков, Бунин.
22. У яких суфіксах слов'янських прізвищ при перекладі з російської на українську мову допущено помилки?
1) Маяковський, Трубецькой; 2) Мусоргський, Завадський; 3) Яблонский, Сятковский; 4) Грудзький, Островський.
23. Знайдіть, у якому з прізвищ допущена помилка при написанні закінчення:
1) Миколи Білоус; 2) У Тетяни Білоус; 3) Павлом Дібровою; 4) Ольгою Дібровою.
24. Знайдіть правильно записане чоловіче ім'я по батькові:
1) Геннадійович; 2) Геннадевич; 3) Геннадьович; 4) Геннадіївич.
25. Які прізвища в українській мові не відмінюються?
1) чоловічі на -ко, приголосний; 2) жіночі на -ко; 3) прізвища спільного роду; 4) усі жіночі прізвища.
26. Яка із запропонованих відповідей є правильною щодо флексій прізвищ у давальному відмінку однини: а)-о; б) -у; в) нульове закінчення?
а) Василенк.. Інні, Братищенк.. Ользі, Винниченк.. Юлії; б) Гніденк.. Івану, Грінченк.. Якову, Демиденк.. Денису; в) Зубенк.. Сергію, Дмитренк.. Валерію, Діденк.. Олегу
2) Вірш належить до філософської лірики, бо основним мотивом поезії є роздуми ліричного героя над своєю нелегкою долею та сенсом життя.
3) Поет каже, що боротьба - це не тільки певний фізичний процес, але й те, що є зв'язком для багатьох людей, об'єднаних спільною ціллю, яка втілюється в їхньому прагненні відстоювати право на щастя. Тому моральний обов'язок кожного, розвиваючи свої найкращі риси, прагнути зробити щасливою свою долю й долю людей, що оточують тебе.
4) Для Шевченка немає нічого ріднішого, аніж його рідна ненька Україна, тому він так ласкаво про неї говорить: "На нашій славній Україні..."
5) Твір пронизаний болісними почуттями смутку, відчаю та розпачу, які відчували молоді хлопці, прощаючись з родиною, адже не знали, чи побачать їх ще хоч раз...
— Яке, мабуть, щось цікаве? — запитала вона.
— Я маю написати твір про те, ким я хочу стати.
— Це чудово. І ким же ти мрієш стати? — поцікавилася мама.
— Не знаю, мамо, я ще не вирішила, — знітилася я.
— Нічого, в тебе ще буде час визначитися із цим. А хочеш, я розповім тобі, як я мріяла стати лікарем?
— Авжеж, розкажи, будь ласка, залюбки послухаю, — зраділа я.
— Так от, коли я була років на п'ять меншою від тебе, я мріяла стати лікарем. Улітку я іноді тиждень-два гостювала у бабусі. Там жила моя двоюрідна сестра Валя і менший братик Іванко.
— Це та тітка Валя, що на Полтавщині живе?
— Так, саме вона. Разом із нею ми гралися "в лікарню". Виготовляли різні ліки, настойки — з трав, ягід, — і лікували ними ляльок, кошенят чи курчат. Дуже захоплювала нас ця гра.
— І що, ви справді давали ті ліки кошенятам та курчатам? — запитала я.
— Та ні, то ми так уявляли — малі зовсім були. А одного разу ми з Валею ви¬рішили зробити операцію. Вона була хворою, а я — лікарем-хірургом і мала вида¬лити їй апендикс. Звичайно, все було лише грою.
За лікарню нам правила така собі халабуда, яку ми побудували з гілок і вкри¬ли ряднами. Тут ми й відкрили хірургічне відділення. Валя оголила свій живіт, а я взяла старенький ніж, яким ми кришили траву для ліків, і вже прискіпливо поча¬ла вивчати її живіт, де ж має бути той апендикс? Саме цієї миті до нас зазирнула тітка Галя, Валина мама.
— Ой, лишенько! Що ж ви тут робите? — злякано вигукнула вона.
— У нас тут лікарня, — дружно відповіли ми.
— А ніж вам навіщо? — зжахнулася вона.
— Та ми операцію вирішили зробити, апендикс видалити, — пояснили ми.
— Я вам покажу операцію! Це ж треба таке вигадати!
- Але ж це не насправді, ми тільки гралися, — почали виправдовуватися ми. Та все ж таки нам дісталося на горіхи. Тепер, коли я вже доросла і сама стала
матір'ю, я зрозуміла, чого так перелякалася тітка Галя, побачивши тоді нас. А нам було невтямки, за що ж воно перепало, — закінчила свою розповідь мама.
Насамкінець я хочу сказати, що моя мама таки стала лікарем-хірургом і вже багатьом людям врятувала життя. Я ще не знаю, ким хочу стати, тож вирішила на¬писати твір про маму. її мрія здійснилася!