1. Усі слова є частками в рядку А лише, по, при, саме
Б над, оце, за, би
В еге, ані, навряд чи, хай Г хіба, від, бодай, ще
Д чи, на, усе, давай
2. Усі частки вказівні в рядку
А
Б
В
Г
Д
А де, ось, осьде, це
Б оце, от, ото, завгодно В ось, осьде, онде, ото Г саме, он, онде, то
Д бо, ото, воно, якраз
3. Усі частки підсилювальні в рядку
А
Б
В
Г
Д
А і, навіть, аж, майже Б та, навіть, і, бо
В бо, -то, власне, же Г та, ж, таки, лише
Д та, навіть, уже, ой
4. Усі частки спонукальні в рядку
А
Б
В
Г
Д
А ну, давай, годі, -но
А

Б де-, -аби-, ось, це
В туди, ген, ну, стоп
Г невже, хіба, бувай, йди Д годі, -бо, ані, ні
Б В Г Д
5. Усі частки формотворчі в рядку
А ні, бо, ото, би
Б б, нехай, най-, би
В нехай, -таки, лише, ніби
Г наче, он, це, ані
Д ще, будь-, трохи не, навіть
6. Усі частки словотворчі в рядку
А
Б
В
Г
Д
А хоч, коли, до, через те що Б нібито, щойно, але, й
В якщо, хоча, немовби, то Г наче, однак, й, мов
Д хтозна, будь-, аби-, де-
7. Усі частки модальні в рядку
А
Б
В
Г
Д
А от, ген, казна-, -таки
Б оце, атож, хай, не
В це, ні, ж, -ся
Г невже, навряд чи, бодай, авжеж
А Б В Г

Д б, ані, лише, нехай
8. Немає частки в рядку
Д
А та хай собі каже
Б ото ж тая дівчинонька В дні і ночі на селі
Г ходи-но сюди швидко Д ще й не таке
9. Частку вжито в реченні, ОКРІМ
А
Б
В
Г
Д
А Тісно, зате не холодно.
Б До булави треба голови.
В Щоб не робив, роби добре.
Г Працює, як мокре горить.
Д Хотів би зробити, та не можу.
10. Частку вжито в реченні
А Недавно я поза Уралом блукав і Господа благав, щоб наша правда не пропала,
щоб наше слово не вмирало.
Б Я втік в темний гай, щоб слухать, як шепоче до листу лист і до квіток трава.
В Ой зійди, зійди, ясен місяцю, як млиновеє коло.
Г Між горами старий Дніпро, неначе в молоці дитина.
А
Б
В
Г
Д
А
Б
В
Г
Д

Д Батьківщина починається для людей зі шматка неба.
11. Немає частки в реченні
А Давнішої та поширенішої зброї не знає історія.
Б Коли ж вогнепальна зброя витіснила булаву, люди перетворили її на символ
влади.
В Той, хто в давнину вправно володів булавою, був справді могутньою людиною,
а тому мав право керувати іншими.
Г Собор – не тільки неперевершена пам’ятка старовинної архітектури, а й меморіал
військової слави наших предків.
Д Про Ярослава літописець повідомляє: „Ярослав же... любив книги і, багато їх
переписавши, поклав у церкві святої Софії, котру створив сам”.
12. Частку вжито в реченні
А
Б
В
Г
Д
А Коли ж знову прийшли сюди люди і розбудували нову оселю на Терновому полі.
Б Минають століття, змінюється життя, та незмінна невмируща краса Софії
Київської.
В Софія Київська – джерело для пізнання історії нашої культури, зокрема мистецтва
Київської Русі.

Г Коли лунає слово „Київ”, я спочатку бачу Дніпро.
Д У роки Другої світової війни, коли Париж захопили гітлерівці, Серж Лифар на
прохання паризької влади очолив оперний театр.

Я довго пам'ятатиму той день, коли вперше в житті переступив поріг школи. Це був надзвичайно святковий день. Велика, блискуча від сонячного проміння класна дошка, грудочки білої крейди, тривожні й хвилюючі звуки дзвоника здавалися мені дивовижними. Я довго шукав свій клас, тому ввійшов до нього майже останнім. Сісти довелося на останній парті. Почав хвилюватися, що не почую вчителя, що не вистачить підручника. Так і сталося. Після привітання учителька почала роздавати по дві книжки на кожну парту. Всі жадібно хапали, починали невміло читати і милуватися малюнками. «Зараз дійде черга й до мене», — казав я собі. Аж ось на парту учителька поклала всього один підручник, який довелося ділити з синьооким дівчиськом. Чомусь тоді мене ця подія дуже засмутила, а сльози, як я їх не ковтав, все-таки покотилися. Як пізніше з'ясувалося, ту дівчинку, що не пройнялася моїм горем, звали Даринкою. Тоді вона мені якось іронічно й байдуже ла: «Ну, забери той Буквар, якщо хочеш, я його давно вже прочитала з бабусею». Навіть не знаю, що мене тоді більше вразило: те, що підручника не вистачило, чи те, що я ніколи ще не читав того Букваря.

Займенник — самостійна частина мови, що вживається замість імені іменника, прикметника, числівника, прислівники або його характеристики і вказує на них, Це такі слова як він, ти, я, вони У російській мові займенники поділяються на особові, зворотні, присвійні, питальні, відносні, вказівні, означальні, негативні, взаємні і невизначені.
Особисті займенники
лицоЕд. ч. Мн. ч.
1 л. ями
2 л. тиви
3 л. він, вона, оноони
Особові займенники вказують на особу, про яку йде мова. Займенники 1-го і 2-го особи позначають учасників мови (я, ти, ми, ви) . Займенники 3-ї особи вказують на особу або особи, які не беруть участі в мові (він, вона, воно, вони) .
Змінюються по особах, числах і (в третій особі однини) пологах, а також відмінюються за відмінками.
[ред.] Зворотний займенник
Передає значення спрямованості дії на суб'єкт дії (Я бачу себе в дзеркалі) .
Відмінюється за відмінками:
себе (рд. , вн. відмінки) , собі (дт. , тощо) , собою, собою (тв.) .
Форма називного відмінка відсутня. За особами, числами та родами не змінюється.
[ред.] Присвійні займенники
Присвійні займенники вказують на належність того чи іншого об'єкта (предмета, властивості і т. д. ) або більше об'єктів того чи іншого суб'єкта або групи суб'єктів.
лицоЕд. ч. суб'єкта
і объектаЕд. ч. суб'єкта
і мн. ч. объектовМн. ч. суб'єктів
і од. ч. объектаМн. ч. суб'єктів
і об'єктів
1 л. мій, моя, моемоинашнаши
2 л. твій, твоя, твоє, Ваш, Ваша, Вашетвои, Вашивашваши
3 л. його, ееего, ееихих
особа в множ. ч. свій, своя, своесвоисвойсвои
Змінюються по особах, числах та пологах, а також відмінюються за відмінками, узгоджуючи з означуваним іменником. Займенники 3 особи (його, її, їх) не схиляються.
[ред.] Питальні займенники
Питальні займенники вживаються у питальних пропозиціях. В цю групу (як і пов'язані з нею групи відносних, негативних і невизначених займенників) входять самі різнорідні з граматичної точки зору слова. Здатність змінюватися за числами і родами, а також схилятися за відмінками повністю відповідає властивостям тих слів, які вони замінюють:
хто
що
відмінюються за відмінками
який
який
чий
которыйсклоняются за відмінками, змінюються за родами і числами, узгоджуючи з означуваним іменником
[ред.] Відносні займенники
Використовуються для приєднання підрядного речення до головного.
[ред.] Вказівні займенники
столькосклоняется за відмінками, узгоджуючи з означуваним іменником
цей
той
такий
такий
сейсклоняются за відмінками, змінюються за родами і числами, узгоджуючи з означуваним іменником
[ред.] Означальні займенники
весь
всякий
сам
самий
кожен
будь
інший
инойсклоняются за відмінками, змінюються за родами і числами, узгоджуючи з означуваним іменником.
[ред.] Негативні займенники
ніхто
ніщо
нікого
нічого
нисколькосклоняются за відмінками
ніякої
ничейсклоняются за відмінками, змінюються за родами і числами, узгоджуючи з означуваним іменником
Зауваження. У заперечних займенниках не завжди є ненаголошеним, а не стоїть під наголосом.
[ред.] Невизначені займенники
хтось
щось
якийсь
некоторыйизменяются за родами, числами, відмінками.
кілька
невизначені займенники з приставкою дещо або суфіксами -то, -небудь, -нибудьпишутся через дефіс: дехто, кому-небудь, що-небудь і т. п.
Зауваження. Невизначені займенники містять ударну частку не, з якою пишуться разом. х відношення до інших предметів, явищ і т. д.