1. Усі слова написані правильно в рядку... . А викладацький, молотьба, вохкість; Б карпатський,дорожчати,робітництво;
В криворізький,об'їжджати,французький;
Г інтелігентський, сонячний, надхнення;
Д тюркський, свідотство, соняшник.
2. Літеру є на місці пропуску треба писати в усіх словах рядка... .
А б..регти, восьмеро, шел..ст, п..ріжок;
Б з..леніти,виш..нька,к..шеньковий,ч..рнетка;
В мавп..ня,книж..чка,вел..тень,тр..вожний;
Г шерпі..нь,визволитель,м..гдаль,в..селощі;
Д ріднеснький, жод.м, кис.нь, с.зонний.
3. М'який знак на місці пропуску пишеться в усіх словах рядка...
А рибал..ство, погод..ся, прип'ят..ський, голівон..ці;
Б зателен.жати, красун.чик, купал..ський, виріз..бити;
В вигул..кнути, конс.єржка, зат..марити, нац..кувати;
Г кан..йон, ковз..кий, мал..ва, локал..ний;
Д консул..ський, обвін..чати, відгад..ка, крад..кома.
4. Апостроф ставиться в усіх словах рядка...
А м..ятний, роз..ятрений роз..ятрений, присв..ята, пом..якшити;
Б кам..яніти, без..ядерний, кур..йозний, медв..яний;
В солов..ї, тьм..яно, кон..юктивіт, грав..юра;
Г пір..я, пів..ями, прив..ялений, п..єдестал;
Д пів..яблука, марнослів..я, скип..ятити, без..ініціативний
5. Від поданих іменників утворіть прикметники за до суфікса -ськ-. Чергування приголосних не відбувається в обох словах рядка
А Париж, калмик;
Б Гаага, Виборг;
В Буг, Чорнухи;
Г Перемишль, казах; Д Іртиш, чех.
6. Спрощення приголосних на письмі відбувається в усіх словах рядка...
А студен..ство, виїз..ний, тиж..невий;
Б злісний, щас..ливий, хвас..ливий; В доблес..ний, провіс..ник, ціліс..ний;
Г гіган..ський, радіс..ний, облас..ний. Д учас..ник, корис..ний, невіс..чин.
7. Подвоєння літер відбувається в усіх словах рядка...
А зран..я, безсмерт..я, пісен..ий, прочитан..ий;
Б довгождан..ий, блажен..ий, згуртован..ий, височен..ий;
В страшнен..ий, картин.ий, міськ..ом, від..зеркалити;
Гстат..ей,жит..єдайний,облич..,роздоріж..;
Д л..яний, зран..я, він..ицький, об..ризкати.
8. Префікс с- треба писати в усіх словах рядка:
А. .кісний,. .чорнілий,. .ходити,. .писати;
Б.. формувати,.. тулити,.. цідити,.. плеснути;
В.. холонути,.. пітніти,.. сохнутися,.. порожніти;
Г..фабрикувати,..повідь,..тверджувати,..хилити; '
Д. .пинити,. .крикнути,. .шити,. .турбований.
- сформувати уміння правильно писати Не з дієприкметниками;
- збагачувати словник школярів дієприкметниками;
- вчити дітей орієнтуватися в ситуації спілкування;
- формувати уміння будувати діалог розгорнутими, поширеними реченнями, додержуватись правильного інтонування речень;
- виховувати культуру спілкування.
Тип уроку: комбінований.
ХІД УРОКУ
І. Орг. момент.
ІІ. Повідомлення теми уроку.
ІІІ. Актуалізація опорних знань.
Завдання до учнів: пригадайте, як пишеться НЕ з різними частинами мови.
ІV. Сприйняття і засвоєння учнями навчального матеріалу.
1. Робота з підручником: розгляд таблиці «Написання НЕ з дієприкметниками» (7; стор. 50).
2. Тренувальні вправи.
Прочитати, пояснити написання НЕ з дієприкметниками.
Увійшов я в сінечки, а сінечки не метені. Увійшов я в світлицю, а світлиця не топлена, діжка хліба не мішана. Лука негребена схожа на дівку нечесану. Де багато господинь, там хата не метена і каша не варена. Не хвалися піччю в нетопленій хаті.
Народна творчість.
Диктант з коментуванням.
Я часто ночами пригадую знов дитинства сполохану казку вам, мамо, за вічну любов і щедру незміряну ласку. Схилялось над ліжком привітне чоло, дрімали натомлені оч вам, мамо, за Ваше тепло і довгі недоспані ночі. Дитинства не жду я із вирію знов, не вернеш і мамину казку Вам, мамо, за вічну любов і всю неоплачену ласку вам, літа, за хліб і сіль, за радість і невиплаканий біль.
З творів Д.Луценка.
Подані фразеологізми ввести до самостійно складених речень (усно). Якими частинами мови (особливими формами ) є виділені слова? Пояснити написання не.
Ділити шкуру невбитого ведмедя. Йому закон не писаний. Незбагненними шляхами (Незбагненна мудрість).
3. Розвиток зв’язного мовлення. Складання діалогів на задану тему, але для різних ситуацій спілкування.
Пояснення вчителя.
- Для спілкування, тобто ведення діалогу, важливо встановити контакт зі співрозмовником. Є правила, дотримання яких під час спілкування зближує людей.
- Запишемо ці правила. Що б ви додали до них?
Правила спілкування
1. Звучання власного імені завжди приємне людині.
2. Посмішка на обличчі – ознака позитивного налаштування співрозмовника.
3. Комплімент, «золоті слова» поліпшують стосунки.
4. Не поспішай говорити, поспішай слухати.
5. Криком дуба не зрубаєш. (З нар. творчості)
Практична вправа «Умій слухати співрозмовника»
Робота в парах (розподіл учнів – як сидять за партами).
1. Поверніться обличчям один до одного і протягом двох хвилин розповідайте по черзі про дієприкметник усе, що знаєте.
2. Тепер кожен перекаже те, що почув від співрозмовника.(2 хв.)
3. Обговорення: Чого бракувало вам, коли ви говорили? Що для вас було легшим: розповідати, слухати, переказувати? А що важче?
4. Висновки: що ви вже вмієте, чого ще треба вам навчитися?
Практикум. Тренувальні вправи у складанні діалогів на тему «Вивчення дієприкметника»:
А) Для учнів з низьким рівнем знань: складіть діалог за поданою першою реплікою:
- Бабусю, ми учора на уроці української мови розглядали тему «Дієприкметник».
Б) Для учнів з середнім рівнем знань: складіть діалог відповідно до мовленнєвої ситуації: спілкування з однолітками на перерві .
В) Для учнів з достатнім рівнем знань: доповнити діалог розкриттям мовленнєвої ситуації – спілкування з учителем на додатковому занятті.
V. Закріплення набутих знань.
1. Поясніть правопис не з дієприкметниками: немовлених, неприречену, нерозтрачену, ненароджених, нерозгадану, не чекали, необпалену – звертати увагу на пояснювальні слова.
2. Творче завдання. Напишіть привітання своїм рідним, використовуючи дієприкметники з НЕ.
2)Ріка — імен., самост. змін. част. мови; ріка, заг., неіст., ж. р., Н. в., одн., І відм., тв. гр., підмет
3)Стільця – іменник, поч.ф. – стілець, заг. назва, неістота, змінний, назва предмета, конкретне поняття, однина, чол. рід, родов. відмінок, ІІ відміна, м’яка група, додаток.
4)Пісню—ім., п.ф.—пісня, неіст., заг., ж.р., одн., Зн.в., І в., додаток.
5)НЕДОЛЯ:1)відповідає на питання"що?"
2)жіночий рід,неістота,однина
3)Називний відмінок
4) Перша відміна;мяка група