Називний: двісті дев'яносто чотири родовий: двохсот дев'яноста чотирьох давальний: двісті дев'яноста чотирьох знахідний: двісті дев'яносто чотири орудний: двомастами дев'яноста чотирма місцевий: двісті дев'яноста чотирьох називний: сімсот п'ятдесят три родовий: семисот п'ятдесяти трьох давальний: семистам п'ятдесяти трьом знахідний: сімсот п'ятдесят три орудний: семьюстами п'ятдесятьма трьома місцевий: сімсот п'ятдесяти трьох називний: сто вісімдесят шість родовий: ста вісімдесяти шести давальний: ста вісімдесяти шести знахідний: сто вісімдесят шість орудний: ста вісімдесятьма шістьма місцевий: ста вісімдесяти шести
Моя мама. Моя мама найкраща! Чому? У неї найгарніші (якого кольору)очі, в яких можна втонути. Це ніби золото, яке переливається кольорами сонця! А її волосся! Це речення сам напишеш, я не знаю яке волосся у твоєї мами. У моєї мами напрацьовитіші руки. Коли доторкуєшся до цих ніжних, лагідних рук, то складається почуття, ніби ти взяв у руку весняні квіти. Вона завжди мене підтримає, до ось тому я вважаю її милосердною людиною. А коли вона злиться на мене із-за чогось поганого, то на її обличчі одразу видно любов і жаль! Я дуже люблю свою матусю, поважаю і ціную її, бо вона найкраща людина у світі!
Моя мама найкраща! Чому? У неї найгарніші (якого кольору)очі, в яких можна втонути. Це ніби золото, яке переливається кольорами сонця! А її волосся! Це речення сам напишеш, я не знаю яке волосся у твоєї мами. У моєї мами напрацьовитіші руки. Коли доторкуєшся до цих ніжних, лагідних рук, то складається почуття, ніби ти взяв у руку весняні квіти. Вона завжди мене підтримає, до ось тому я вважаю її милосердною людиною.
А коли вона злиться на мене із-за чогось поганого, то на її обличчі одразу видно любов і жаль! Я дуже люблю свою матусю, поважаю і ціную її, бо вона найкраща людина у світі!