Yfnfif2617

19.07.2021 08:04 •  Українська мова

1. Від поданих прислівників утворіть форми вищого й найвищого ступенів. Складіть з ними речення.
Завзято, гостро, дзвінко, грайливо, тісно, журливо, радісно, хитро, темно, розкішно,
тихо, ймовірно.
2. Запишіть прислівники і прислівникові сполучення; поясніть правопис. За
потреби скористайтеся «Орфографічним словником» та «Українським правописом».
З/на/двору, без/вісти, в/низу, за/разом, на/зустріч, над/вечір, на/про/весні, за/очі,
з/віку, босо/ніж, що/місяця, на/ початку, на/пере/бій, при/все/людно, с/під/лоба, на/взнак,
в/одно/сталь, до/діла, за/для, на/щастя, темно/темно, віч/на/віч, день/за/днем,
куди/небудь, будь/де, де/коли, аби/де, ні/коли, ні/як, на/відмінно, до/крихти, один/в/один,
на/різно, після/завтра, навік/віки, до/речі, час/від/часу, по/правді, у/розсип,
рано/пораненьку, на/зустріч, о/полудні, як/не/як, любо/дорого, по/іншому, у/сто/крат,
на/силу, раз/за/разом, по/п’яте, всього/на/всього, один/в/один, в/волю, де/не/де,
по/юнацьки.
3. Прочитайте текст, запишіть його, розкривши дужки. Поясніть правопис
прислівників.
1. Вона (ні)разу в житті не проспала сонце. 2. Ще зовсім (не)давно, де не йшла вона,
людські очі, немов здивовані зорі, осявали її. А дівчина під ними соромливо
(за)(не)покоєно й радісно нахиляла голову. 3. Це підсвідомо відчувала й Оксана і
(де)далі частіше вечорами дивилася на татарський брід... 5. Коли і (по) селах люди
(по)воленьки потяглися до книги, до вченого слова, до науки, до них із міста приїхав
хмуробровий статурний агроном. З його засмаглого обличчя, либонь, (ні)коли не
сходило літо, а з чорних очей допитливість. 6. (У)перше вона побачила його в своїх
сусідів Гримичів... 7. Це, дорогенька Оксано, той чоловік, що (на)зубок знає науку –
ґрунтознавство... 8. А ще, дівчино, твій гість (не)одмінно хоче всім виорати щастя.
(Не)більше і (не)менше. 9. Чогось агрономам (ні)коли немає часу...10.(Не)подалік од
татарського броду, де (на)(в)шпиньки і спинився долинковий туманець, окреслилась
постать людини. 11.Притулившись до верби з підмитим корінням, вона (довго) довго не
відходила від татарського броду. 12. У хаті (на)довго запала мовчанка. 13. Охоплена
жахом, Оксана вскочила в хату, (по)хапцем (сяк)так зодяглася, (на) помацки знайшла в
сінях весло й побігла до татарського броду. 14. Після третіх півнів він вийшов
(на)просторе шкільне подвір’я і (на)вма(н)ня набрів (у)тишу серпневої терпкої ночі...
15. Вони виїхали на липовий шлях, він (з)гори запалив свої свічі смутком згасання, а
(з)низу, (у)дуплах, тримав чутке відлуння вітрів .
4. Слова, розділені вертикальною лінією, запишіть разом, через дефіс й окремо,
пояснюючи правопис, назвіть прислівники та співзвучні з ними слова.
В/горі чувся крик невидимого птаха, живемо по/новому, в/двох будинках нема
балконів, в/друге вікно залетіла пташка, в/середину пляшки попало повітря, вивчити
на/пам’ять, вийти на/зустріч, вслухатися в/голос, до/купи листя підійшов малюк,
подивитись у/бік, жити по/сусідському, загляне в/середину, зауважую вам в/останнє,
по/батьківському ставитись, звернути на/бік, здіймаю руки до/гори, зібрати речі до/купи,
по/дитячому личку, зробити по/своєму, на/силу зробив усю роботу, читати в/голос.