1. Він був маленький, незавидний, але з густою гривою і - як пізніше виявилося - разючо невтомний (О. Гончар). 2. Раптом - як же невчасно! - зарипіли двері, й до кімнати зайшов Вадим (М. Павленко). 3. Це ж - справа твого серця, як ти сама колись говорила! (О. Донченко). 4. Максим так стоїть годину, другу (в котрий уже раз), розглядаючи мистецькі архітвори (Іван Багряний). 5. Не ради сліз, і розпачу, й скорботи, і не в ознаку гіркого прокляття - фашизм і так уже проклятий усім світом, - а задля слави нашого роду написано, і во ім’я любові, про цю високу смерть (О. Довженко). 6. Завжди у своєму селі (а також у лузі, в полях) приглядався до лелек (Є. Гуцало).

  Мені подобається відпочивати влітку на морі. Я люблю лежати на його міцних хвилях. Солона вода гарно тримає мене. Також велика радість наперекір хвилям. Це змушує бути сміливим та завзятим. На морі багато відпочиваючих. З'являються нові цікаві знайомі. Також на березі можна побудувати піщаний замок. Заритися в сипучий морський пісок. Морський пейзаж зачаровує. У негоду цікаво гати за чайками чи медузами. Морське повітря та вода гарно оздоровлюють. А відпочинок на морі завжди сповнений незабутніми враженнями.

Таке щось?.

Що таке слово? Слово – це складова нашої мови. Слова складаються в речення, в тексти, за до яких, у свою чергу, відбувається спілкування і пізнання світу. Словами можна описати події, явища і все, що нас оточує. Це, так звані, технічні характеристики слова. Вони допомагають оформити зв’язну і зрозумілу розмовну мову.

Слово в житті людини відіграє глобальну роль. Ми формуємо фразу з відповідних слів, щоб донести свою думку якомога зрозуміліше і глибше. Завжди потрібно пам’ятати про силу слова.

Воно може як надихнути людину на великі справи, так і повергнути її в смуток і депресію. Добре слово окрилить, грубе – вдарить навідліг. Мудре прислів’я говорить: «Слово не горобець, вилетить – не впіймаєш». Тобто гарненько подумай і все зваж, перш ніж скажеш щось важливе. Наприклад, даси нездійсненну обіцянку або в серцях нахамиш. Адже бездумно кинутих слів не повернеш. Це принесе страждання не тільки слухачу, але і тобі самому. Докори сумління і жаль про сказане буде терзати душу і постійно нагадувати про скривджену або обдурену тобою людину.

Щоб донести зміст слова до оточуючих, не обов’язково бути красномовним оратором. Достатньо мати відкрите серце, людську доброту і бажання перейнятися на той момент реальними проблемами свого співрозмовника. Мудрим словом можна запобігти багато бід і неправильних, поспішних рішень.

Якщо дорога для вас людина вловить в словах якесь лицемірство або фальш, то закриє від вас не тільки вуха, а й своє серце. Тільки щирість, правдивість, відкритість почуттів і помислів дарують людям взаєморозуміння і спорідненість душ. Духовно близькі люди розуміють один одного з одного слова, навіть з півслова чи погляду. Вони настільки взаємопов’язані, що можуть подумки обмінюватися найважливішими для них словами.

Не потрібно напружуватися і придумувати пишномовні слова, щоб висловити своє захоплення і обожнювання. Тільки самолюбні егоїсти «проковтнуть» таке лицемірство, прийнявши його за «чисту монету». Людина тонкої душі задовольняється простими словами, що йдуть від люблячого серця. І сама відповість також просто і щиро.

Так давайте ж силою слова пробуджувати найкращі якості людської душі – милосердя, великодушність, доброту, щирість, співчуття, вміння прощати і любити!